Ілюзія щастя
Чому в Японії стали популярними родичі за плату
Разом із «дружиною» та «донькою» можна, наприклад, приготувати вечерю, поговорити за столом, подивитися телевізор.
Замінити родича, найняти розрадника або цапа-відбувайла в Японії легко — були б гроші. Актори в цій індустрії на кшталт психологів. Головне — не забути, хто ти і для чого прийшов до клієнта.
Так, молодь часто замовляє другу половинку, щоб показати батькам. Буває, доходить і до постановочних весіль. Такі послуги коштують дорого — близько $47 тис.
Самотні японці наймають «сім’ю». Адже населення Японії старіє і все більше людей залишаються самотніми. Обходиться це недешево — $200 за одного «родича» на день.
Самотні клієнтки іноді замовляють покоївок-чоловіків. Правда, їхня робота здебільшого полягає не у прибиранні, а в тому, щоб ходити з жінкою по магазинах, тримати її сумку.
Викликають акторів і заміжні пані. Замість втомленого чоловіка, який вічно затримується, додому приходить інший. З ним можна обговорити особисті справи, подивитися телевізор, тобто провести час із задоволенням. І коли справжній чоловік повертається з роботи, дружина його зустрічає радісно, а не питає, чому спізнився.
Сімейними моделями робота не обмежується. Наймають і «перепрошувачів». Актор іде до потерпілої компанії, аби перепросити. В Японії в таких випадках стають на коліна і кланяються.
Деякі беруть «слухача» напрокат, щоб вдосталь поскаржитися на начальника, колег чи клієнтів. В інших випадках доводиться грати роль коханця. Єдине табу — інтимні послуги або порушення закону.
За словами одного із власників компанії, його працівники надають фактично психологічну допомогу. І справа не у величезному прибутку, а в тому, щоб дарувати людям щастя.