Закон і Бізнес


Про виселення з житла


№3-4 (1509-1510) 16.01—29.01.2021
9307

На родичів, які не є членами сім’ї власника житла, не поширюється положення ст.156 Житлового кодексу УРСР. Тому їхнє право користування чужим майном може бути припинено з підстав, передбачених для сервітуту.


На період свого перебування за кордоном власник дозволив тимчасове проживання у будинку сестрі та племінниці. Але останні після його повернення додому відмовилися звільнити житло. 

У справі №182/7347/18 суди перших двох інстанцій відмовили у позові про виселення, оскільки власник не довів, що родичі проживають у належному йому будинку без його згоди, ображають чи погрожують йому, пошкодили майно тощо. 

Натомість Касаційний цивільний суд наголосив, що у спірних правовідносинах права позивача як власника житлового будинку захищені ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідачі не зареєстровані у будинку, але тимчасово користуються нерухомим майном за попередньою домовленістю з власником про управління житлом на час його відсутності.

З огляду на підстави заявленого позову застосуванню підлягають положення ст.391 та гл.32 «Право користування чужим майном» Цивільного кодексу. Адже застосування до регулювання житлових відносин положень Житлового кодексу УРСР, прийнятого 30.06.83, не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь його норм.