Українізація послуг

Чому в кав’ярнях не будуть варити «кофе»: відповідальність та штрафи за порушення мовного закону

Доки Конституційний Суд ще міркує про конституційність закону про державну мову, на онлайн-магазини та ресторани вже почнуть накладати штрафи за відсутність належного патріотизму.

За замовчуванням та на вимогу 

Перший у 2021 році спільний захід Асоціації правників України та видання The Page відбувся з нагоди вагомого інфоприводу у правничій сфері. 16 січня набула чинності ст.30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вона зобов’язує всю українську сферу послуг спілкуватися з клієнтами виключно державною мовою.

Юрист практики вирішення спорів, корпоративних злочинів та розслідування, державного регулювання бізнесу DLA Piper Артем Крикун-Труш зазначив, що закон про українську мову передбачає багато змін, які будуть поступово впроваджуватися. А ст.30 цього закону стосується використання державної мови у сфері обслуговування. Тобто з 16 січня вся сфера обслуговування незалежно від форми власності (державний чи приватний сектор) переходить на українську мову.

Тепер українською із клієнтами будуть спілкуватися за замовчуванням. Причому маються на увазі як офлайн-, так і онлайн-комунікації: в інтернет-магазинах вся інформація про товари та послуги має бути зазначена українською мовою. Утім, на прохання клієнта його можуть обслуговувати іншою мовою. Для цього потрібно лише дві речі: щоб клієнт сам про це попросив і щоб ця мова була прийнятною для обох сторін.

Для бізнесу це також означає, що, наприклад, у меню кав’ярні опис та назви страв і напоїв мають бути виключно українською мовою. Однак ця інформація може дублюватися іншими мовами.

Закон було прийнято ще 25.04.2019, однак законодавчі зміни впроваджуватимуться поступово. З моменту набрання чинності законом до початку дії норми, закріпленої у ст.30, минуло 18 місяців. Тобто сюрпризом чи несподіванкою така тотальна українізація для бізнесу не стала.

В інтерв’юера заходу Андрія Юхименка виникло запитання: що має робити людина, яка замовила каву і почула відповідь не українською? У такому разі, за словами А.Крикун-Труша, клієнт має право вимагати від того, хто його обслуговує, дотримуватися вимог закону. Якщо персонал не хоче виконувати такі вимоги, можна звернутись до адміністрації. Якщо і це не допомагає — апелюйте до представників або помічників мовного омбудсмена.

Наслідком такої скарги може бути перевірка. Якщо це перше подібне порушення, то складається акт про попередження недопустимості порушення мовного закону. А якщо протягом року це повториться, власника можуть оштрафувати. До скарги важливо додати докази, оскільки перевірити в ретроспективі ситуацію, що виникла, лише зі слів скаржника неможливо. Таке порушення можна зафіксувати на аудіо або відео, запитати контактні дані свідків. Докази докладаються до письмової скарги, яка не повинна бути анонімною.

Мовні перспективи

Щодо того, які ж штрафи загрожують порушникам новоспеченої норми закону, спікер зазначив, що сьогодні їх передбачено у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 6800 грн.). Юрист також додав, що питання відповідальності у контексті цієї статті мовного закону не зовсім коректно висвітлюється у медіа.

Закон передбачає два види відповідальності. Зокрема, адміністративну відповідальність (вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, він доповнюється двома новими статтями – 188-52 та 188-53) – у такому випадку йдеться про накладення штрафу в розмірі від 1700 грн. до 11000 грн. Але вона почне діяти не з 16.01.2021, а з 16.07.2022.

Інша ж відповідальність передбачена в самому законі, тому у випадку недотримання відповідної норми штраф у розмірі до 6800 грн. власники бізнесу можуть отримати вже найближчим часом. Адже повноваження притягати до такого виду відповідальності у мовного омбудсмена виникли вже 8 січня цього року. Однак, як уже зазначалося, за перше порушення передбачено лише попередження і, якщо воно усувається, штраф не накладатиметься. Порушення такого роду можуть бути неумисні – хтось із працівників міг банально не знати про існування такої норми.

Втім, А.Крикун-Труш зауважив, що спеціального мовного патруля, який стежитиме за дотриманням норми, не буде. Юрист передбачає, що скарг від принципових клієнтів з початку дії статті мовного закону буде більш ніж достатньо. Однак недавно сам мовний омбудсмен зазначив, що штат помічників та представників у всіх областях ще не сформований. А тому, швидше за все, строки, встановлені для розгляду такого роду скарг, поки що не будуть дотримуватись. Загалом же закон передбачає регулювання майже у кожній сфері – починаючи від освіти і закінчуючи медіа, для яких також установлюються свої правила.

Модератор заходу нагадав, що влітку 2020 року Конституційний Суд почав розглядати конституційність цього закону. Сьогодні рішення ще не прийнято. Аргументація суб’єктів подання базується на тому, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання та захист російської та інших мов національних меншин. Фактично, на думку народних депутатів, норми закону свідчать про дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою. Однак А.Крикун-Труш сказав, що з юридичної точки зору підстав для визнання цього закону неконституційним немає (утім, це погляд спікера, оскільки обґрунтування нардепів не зводиться тільки до дискримінації і виглядає доволі переконливим як за матеріальними, так і за процедурними порушеннями. — Прим. авт.).

Окрім того, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що у парламенті є достатня кількість ініціатив щодо зміни мовного закону – і вже подано кілька законопроектів.

Що ж, нам залишається спостерігати за дежавю доби українізації, яка повернулась через століття. А замість «чашечки кофе» чекати на «філіжанку чи горнятко кави». Як відомо, насильно милим не будеш, а тому шкода, що дозу патріотизму намагаються ввести разом із законодавчим щепленням, а не з молоком матері…

 

КОМЕНТАР «ЗіБ»

Олена ЛУКАШ,
юрист:

— Будь-який громадянин має право звернутися до уповноваженого із захисту державної мови зі скаргою про порушення мовного закону. Тому, якщо до вас у магазинчик навідався такий стурбований громадянин, зберігайте спокій і відправляйте його писати скаргу.

При спробах громадянина влаштувати скандал пам’ятайте, що порушення громадського порядку і спокою громадян — це дрібне хуліганство. Багато людей, які влаштовують розбірки у магазинах, не здогадуються, що їхні дії підпадають під адміністративний склад ст.173 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Не соромтеся викликати поліцію, якщо має місце образливе чіпляння або інше порушення громадського порядку. Уточнюйте ім’я, прізвище, по батькові скандаліста, просіть пред’явити документи, щоб пізніше повідомити ці дані поліції.

Якщо ж поліцію викликав сам громадянин, пам’ятайте, що складати акти реагування з мовних проблем поліція не має права, а ось встановити особу хулігана, припинити дрібне хуліганство і прийняти заяву про таке хуліганство — зобов’язана.

Отже, дотримуйтеся закону, зберігайте спокій і використовуйте всі можливості, надані законом.