Про виконавче провадження
Спір щодо територіальної належності майна (та виконавця робіт) призвів у «Королеві бензоколонки» до руйнування мосту.
Столичний приватний виконавець відкрив виконавче провадження щодо боржника, який зареєстрований у Рівному. Суди попередніх інстанцій визнали його дії неправомірними. Але Касаційний адміністративний суд був іншої думки.
Скасовуючи попередні судові рішення у справі №460/3537/20, КАС зауважив, що на етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця відсутній обов’язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місця проживання/перебування боржника.
Натомість, відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідно до вимог гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 несе нотаріус.
Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/ або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (чч.2, 4 ст.13, ч.7 ст.26, ст.36, ч.8 ст.48 закону «Про виконавче провадження»).
Отже, на момент відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису, в якому вказано адресу місця проживання боржника, що знаходиться в межах відповідного виконавчого округу, у приватного виконавця були всі визначені законом підстави для його відкриття.