Закон і Бізнес


Провалля на ниві «стабільності»

Як бізнес сам себе рятував: карантин, застаріле законодавство й діалог з державою


№1-2 (1507-1508) 01.01—15.01.2021
Ігор НОВИКОВ
4282

Більшості хочеться забути 2020-ий, як страшний сон. Та все ж цей рік учив, як вижити на безлюдному острові пандемії. Меншою мірою —законотворців і більшою — український бізнес та адвокатів.


У пошуках прогалин

В Асоціації адвокатів України напередодні Нового року підбили підсумки, що саме приніс адвокатурі 2020-ий. У фокусі уваги опинилися теми податків, захисту бізнесу та карантинних реалій.

Інспектор Ради бізнес-омбудсмена Олексій Співак зазначив, що впродовж року РБО працювала у звичному режимі. Тобто приймала скарги від суб’єктів підприємництва та намагалася з ними якомога швидше розібратися. Найбільш активними регіонами-скаржниками виявилися Київ та Київська, Харківська, Дніпропетровська й Одеська області. При цьому карантин на строки розгляду ніяк не вплинув.

Найбільше скарг стосується невиконання судових рішень щодо зобов’язання Державної фіскальної служби зареєструвати податкові накладні. Утім, ця проблема існувала й до карантину, але законодавець так і не подбав про те, аби бодай мінімізувати втрати часу бізнесменів на спори з податківцями.

Додалися й нові негаразди. Так, молодший партнер АО «Вдовичен та партнери» Андрій Молчанов зазначив, що з точки зору симбіозу договірного, корпоративного та трудового права 2020-ий усе ж став у першу чергу роком карантину, до якого наше законодавство виявилося не готовим. «Все, чим займались адвокати впродовж року, — це пошуками прогалин, які дозволили б функціонувати бізнесу без порушення вимог карантину», — додав спікер.

Найбанальніший приклад полягає в тому, що масово працівників відправили на віддалену форму роботи, але застарілий Кодекс законів про працю не передбачає такої можливості, як і врегулювання більшості проблем. Не врегульовано питання і з тим, як бути з використанням робочої техніки вдома. Як табелювати працівників, як контролювати їх роботу, яким чином установлювати лікарняні на період самоізоляції? Практика формувалася «з коліс», тобто вже в процесі виникнення відповідних питань.

А.Молчанов зауважив, що, за його прогнозами, ситуація може нарешті зрушити з місця реформування трудового законодавства, яке ніяк не відбудеться вже протягом 20 років. Спікер передбачає, що вже у 2021-му правнича спільнота нарешті отримає новий трудовий кодекс.

«Віддалені» проблеми

Наступною проблемою, за словами А.Молчанова, стало ускладнення перетину кордонів. А як бути підприємствам, в яких іноземці є засновниками? Як провести збори віддалено?

Тут певною мірою зарадила ст.33 закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка говорить, що загальні збори можуть проводитись із застосуванням відеоконференцзв’язку, але за умови, що всі присутні бачитимуть і чутимуть одне одного. І, як правило, норма застосовувалася на практиці, коли потрібно було погодити значний правочин або участь у тендері, подовжити строк повноважень керівника або змінити їх.

Але які ризики з точки зору захисту від рейдерства ця норма створює? Що раніше залишалося непоміченим? Уявімо ситуацію, що в Україні є два учасники підприємства, які мають по 5%, і є основний іноземний інвестор, в якого зосереджені 90%. І от вони вирішили провести збори дистанційно. Як це оформити юридично?

В Україні нібито скликаються збори, представник іноземної компанії виходить на зв’язок, два українські учасники теж присутні. Вони обирають когось головою зборів, а когось секретарем, а секретарем зборів може бути не обов’язково учасник. І от такі учасники приймають певні рішення. Причому закон не каже, що повинен бути якийсь протокол реєстрації учасників, що мають бути їх живі підписи. Усю відповідальність за справжність даних, які містяться в протоколі зборів, буде нести особа, яка його підписує. А підписують документ голова і секретар.

Отже, навіть без участі мажоритарного учасника міноритарії можуть створити протокол з підписом, і реєстратори не будуть сумніватись у такому документі, бо така форма зборів є адекватною тим подіям, які відбуваються сьогодні. Тому це створило підґрунтя для нових форм зловживання та видів рейдерства.

А.Молчанов убачає вихід із ситуації у виписуванні процедур максимально прозоро та ускладнено, з покроковою фіксацією реєстрації, записом відеоконференції.

В акціонерних товариствах процедура проведення зборів набагато складніша. Бо самі збори як такі не проводяться. Розсилаються бюлетені, акціонери їх заповнюють і через зберігача акцій повертають. Отже, як кажуть, не так важливо, хто як голосує, як те, хто рахує ці голоси.

Утім, на 2021 рік наразі не озвучено законодавчих ініціатив щодо перекриття нових лазівок для рейдерства. Тому, за словами спікера, безпека бізнесу залишається в його власних руках. Водночас віддалені збори — це, по суті, уже сьогодення епохи трансформації, виживати в яку потрібно вчитися самим.

Зміст без форми

Ще одним важливим моментом для адвокатів у корпоративному праві А.Молчанов назвав закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», нова редакція якого набрала чинності 28.04.2020. Процедура за схожою нормою для юридичних осіб існувала й раніше, однак тепер вона стала набагато ускладненішою, дістала періодичність та цілу низку відомостей, які раз на рік юрособа має подавати реєстраторам. Законодавство фактично змушує розкривати реальність і всю внутрішню кухню, на якій тримається компанія.

Крім того, закон установив, що протягом 3 місяців, тобто до 28 липня, Міністерство фінансів мало визначити форми заяви та структури власності, за якими бізнес подаватиме відповідні дані. Але 28.07.2020 давно минуло, а дотепер ані заяви, ані форми не затверджено. Тому всі в очікувані, бо, як тільки форми цих документів з’являться, в юросіб виникне обов’язок подати їх реєстраторам.

Отже, як бачимо, стабільністю, про яку так любив говорити четвертий Президент, і над якою всі так сміялись, у країні й не пахне. А давно забуті проблеми почали виникати як кратери, тільки-но клімат на світовій арені змінився. Передбачати та продумувати наперед у нашій країні й досі не навчилися, саме тому ніяких рятівників у океані карантинних пристрастей і бути не могло. У бізнесі все ще діє правило: порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих.