.
Після того як у 2014 році курс гривні до долара почав стрімко падати, у стінах парламенту та поза ним не полишають спроб повернути його до рівня 8,0. Хоча б на папері.
Під новорічну ялинку два нардепи з фракції «Слуга народу» поклали виборцям проект закону «Про відновлення порушених прав споживачів фінансових послуг» (№4557).
Ідея не нова — допомогти валютним позичальникам розрахуватися за кредитами. Щоправда, механізм більш радикальний: перерахувати зобов’язання за кредитними договорами в гривні за курсом на момент підписання останніх, а здійснені щомісячні платежі — на момент їх унесення.
Якщо після перерахунку виявиться, що позичальник заплатив більше, ніж отримав, кредит уважатиметься погашеним. Якщо ні — залишок реструктуризують під відсоток, зазначений у первинному договорі.
Мовляв, банки, крім того, що всі ризики валютних коливань поклали на позичальників, ще й отримували додаткові доходи від курсової різниці. До того ж регулятор ігнорував власні нормативні акти й Конституцію, дозволивши використовувати валюту як засіб платежу.
Утім, цей подарунок у гарній обгортці не більш реальний, ніж Дід Мороз. Адже банки ніколи не погодяться понести такі збитки заради відновлення довіри до себе. Урешті-решт, доки існують гроші, доти їх не буде вистачати, отже, клієнти йтимуть за ними в банки, попри всі ризики та курсові коливання.