Закон і Бізнес


Рік бабака

Зняли один та наклали інший: мораторій як основний фігурант правових подій 2020 року


№1-2 (1507-1508) 01.01—15.01.2021
Федір МАЛЕНЬКИЙ
1251

Що спільного між земельною реформою та котом Шредінгера? Та коли у 2021-му чекати податкових перевірок? Правники обговорили події в юридичній сфері, які важко забути навіть у новому році.


Дисонанс із ПК

Напередодні свят в Асоціації правників України провели новорічну серію спільних вебінарів із виданням The Page. Правові підсумки божевільного року підбивали у податковій сфері та юридичних рішеннях, які були прийняті впродовж нього.

Керівник практики податкового права Адвокатського об’єднання Moris Group Василь Андрусяк зазначив, що протягом року у податковій сфері планувались і впроваджувались тектонічні зміни, але водночас у деяких податкових питаннях українці все ще тупцюють на одному місці. На жаль, як сказав спікер, збереглась тенденція до повної відсутності стабільності і прогнозованості.

З чим ми входили у 2020 рік ще до початку кризи? Наприкінці 2019-го Верховна Рада голосує за проект №1210, який у майбутньому стане законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-ІХ. Фактично цей закон змушував перекроїти Податковий кодекс наново.

Всі цього очікували, однак 2020 рік почався, а Президент закон не підписав. 5 місяців чекали на підпис глави держави. І тут виник дисонанс, оскільки сам ПК говорить, що не можна вносити зміни до податкового законодавства раніше, ніж за 6 місяців до початку бюджетного періоду. Тобто в ідеалі ВР мала голосувати за такий проект у травні — червні, аби платники податків мали півроку для того, щоб спрогнозувати свою майбутню діяльність.

Проте в цьому випадку за закон голосують наприкінці року, і тільки у середині 2020-го його підписують, публікують, і він вступає в силу. Після громадського невдоволення з’явилася ще низка законів, якими вносяться зміни до щойно прийнятого і опублікованого акта. В.Андрусяк пояснив цю ситуацію так: «З правовою визначеністю у нас в 2020 році не склалось. І це одна із тих речей, які відлякують інвесторів і взагалі бізнес в Україні».

«Голодні» перевірки 

Другим знаковим моментом В.Андрусяк назвав те, що у 2020 році парламент видав низку «ковідівських» законів, які передбачали послаблення. Проте український бізнес водночас отримав і мораторій на проведення перевірок. І він справді діяв: проводилася лише частина перевірок, які були дозволені.

Однак упродовж 2020-го направлялося чимало інформаційних запитів, а це означає, що підстав для того, щоб провести велику кількість перевірок уже цього року, чимало. Крім того, 24.12.2020 податкова служба випустила план-графік перевірок на 2021 рік. Відповідно, платникам податків потрібно до цього готуватися, оскільки перевірки можуть бути дуже скрупульозними з огляду на тривалу перерву.

Взагалі, за законом, перевірки заборонені аж до останнього дня місяця, в якому завершиться карантин. Окрім того, вже було запропоновано кілька способів для зняття цього мораторію — прийняттям відповідного закону або винесенням постанови Кабінету Міністрів. Наразі нічого не змінилося: січень залишається місяцем карантину, а отже, податкові перевірки не повинні розпочатися раніше від лютого. Однак якщо народні депутати все ж приймуть законодавчі зміни щодо зняття мораторію, то перевірки можуть розпочатись уже і цього місяця.

Також В.Андрусяк додав, що ніхто не зможе забути про тотальну фіскалізацію та використання реєстраторів розрахункових операцій. Здавалося б, мітинги ФОПів під стінами парламенту таки вплинули на народних обранців і обов’язкове введення РРО для всіх відклали на один рік. Але, за його прогнозами, це, скоріше за все, не панацея, і до питання фіскалізації ще обов’язково повернуться.

Ідея держави полягає не в тому, аби контролювати невеликий прибуток ФОПів. У такий спосіб намагатимуться побороти контрабанду, що легалізується через них. Щоправда, деякі експерти наголошують, що альтернативою тотальній фіскалізації мав би стати більш жорсткий контроль на митниці. Урешті-решт ця контрабанда якось перетинає кордон, перш ніж потрапити до ФОПів...

Бізнес-клімат чи клімат-контроль?

Про знакові рішення, які були ухвалені цього року, розповів партнер Ario Law Firm Руслан Сидорович. Він зазначив, що бізнес замислився над тим, чи потрібно йому в таких умовах розвиватися. Влада, за словами Р.Сидоровича, любить створювати імідж типового бізнесмена, для якого основна мета полягає у тому, аби ухилитися від сплати податків.

«Це неправда. Хоча один американський суддя говорив, що не платити податки в законний спосіб є конституційним правом кожного», — сказав він. Утім, український бізнес навчений гірким досвідом рейдерських захоплень, атак з боку влади. Тому українці бояться зізнаватися у тому, що є власниками бізнес-імперій. Причому тут не йдеться про олігархів. Це — середній та великий бізнес. Тож українським бізнесменам простіше стати резидентами Кіпру, Люксембургу чи Мальти.

Отже, українська влада так повільно забезпечує сприятливий бізнес-клімат, що виходить клімат-контроль. Проте замість законодавства, що адаптується під різні умови для комфортного ведення бізнесу, клімат для бізнесу встановлює та контролює сама влада.

Також Р.Сидорович зазначив, що на прикладі земельної реформи в Україні можна вивчати квантову фізику. Тому що земельний ринок, як кіт Шредінгера, був одночасно мертвий і живий. Можна говорити про те, що мораторій припинився із прийняттям відповідного рішення у Європейському суді з прав людини. Але зрозуміло, що всі говорили про необхідність введення в дію спеціального закону. В результаті, за оцінкою експертів, прийняли найгірший варіант земельної реформи.

Чому? Тому що з 1.07.2021 можна буде начебто вільно продавати сільськогосподарську землю. Начебто тому, що продавати можна буде лише іншим фізичним особам і лише площею до 100 га. А з 1.01.2024 на цей ринок допустять юридичних осіб, але з двома суттєвими обмеженнями — земельний банк такої юрособи не має перевищувати 10 тис. га, а власниками її корпоративних прав повинні бути лише громадяни України.

Негатив, за словами Р.Сидоровича, полягає у тому, що аграрна сфера має колосальну потенцію до розвитку і залучення інвестицій. Але для залучення високих технологій потрібні кошти. Однак 100 га землі — це звичайні фермерські господарства, і вони, безумовно, потребують підтримки.

Земельна реформа, податки та перебування бізнесу в режимі турбулентності стали найбільш обговорюваними та знаковими юридичними подіями року. Чи вдасться у 2021-му похвалитися чимось більш досконалим — покаже час. Доводиться сподіватися на те, що цей рік не стане роком бабака, в якому всі події 2020-го повторюватимуться знову й знову…