Закон і Бізнес


ЄСІТС поза законом

Як невизначеність статусу «електронного суду» порушує права громадян


№1-2 (1507-1508) 01.01—15.01.2021
Анастасія КУЛІШ
15334

Відсутність нормативно-правової регламентації робить «електронний суд» нелегітимним. Щоб система повноцінно впроваджувалася, законотворцям, розробникам, адвокатам та суддям треба діяти спільно та узгоджено.


До офіційної електронної адреси

Комітет захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України ініціював круглий стіл, аби обговорити проблеми впровадження цифрових технологій у систему правосуддя.

Як зазначив на початку заходу заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій, який очолює робочу групу з питань впровадження електронного правосуддя в Україні, серед досягнень групи — налагодження співпраці з Вищою радою правосуддя, Державною судовою адміністрацією, Радою суддів, ДП «Інформаційні судові системи» та народними депутатами.

Підбиваючи певні підсумки роботи за рік, він не обійшов увагою і стан, що склався у системі судочинства через брак коштів. У цьому році на суди у бюджеті заклали на 200 млн грн. менше, ніж торік, у той час як у 2020-му недофінансування Феміди сягало 2,3 млрд грн. «Тобто ситуація буде тільки погіршуватися. І це очевидно. Вона може бути виправлена до певної міри внаслідок запуску на повну силу всіх електронних сервісів і максимального переходу в електронне судочинство всіх процесів», — наголосив В.Гвоздій.

Причому адвокати вбачають у запуску ЄСІТС не лише економію державних коштів, а й зручність у роботі із судами в інтересах клієнтів. Адже за допомогою е-судочинства адвокатські послуги стануть більш доступними внаслідок скорочення витрат. Так, завдяки використанню модуля системи «Відеоконференцзв’язок» можна було б зменшити витрати на відрядження. «Наша мета, щоб адвокат міг працювати у себе в офісі і за один день, наприклад, узяти участь у трьох — чотирьох судових засіданнях у різних куточках країни. Таким чином ми можемо економити тисячі гривень клієнтських грошей», — сказав В.Гвоздій.

Він повідомив, що в рамках меморандуму про співпрацю з ДСАУ на технічному рівні закінчується тестування такої функції, як перевірка повноважень адвоката через Єдиний реєстр адвокатів України. І адвокати вже мають можливість реєструватися в «е-суді» через свій електронний кабінет.

Заступник голови НААУ повідомив, що цього року планують закріпити за кожним адвокатом офіційну електронну адресу, якою вважатиметься та, що зазначена в ЄРАУ. «Також ми забезпечимо можливість користування підсистемою «Електронний суд» для помічників адвокатів», — пообіцяв В.Гвоздій.

У цій сфері експерти від адвокатури співпрацюють з робочою групою ВР з питань цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів, зокрема у рамках обговорення законопроектів №№3860, 3860-1, 3861, 4360. Доповідач висловив сподівання, що в поточному році на законодавчому рівні буде впроваджено поняття «офіційна електронна адреса». Так, для юридичної особи вона може складатися, наприклад, з коду ЄДРПОУ.

Усе заради паперів?

Те, що насправді являє собою «е-суд» — явище, структуру чи механізм, — має визначити його місце в нормативно-правовій системі, вважає адвокат Вадим Риков. «Я не побачив термінологічної визначеності поняття «електронний суд». Зокрема, у базовому законі про судоустрій воно виражене через функцію — електронний документообіг. І весь цей процес регламентується лише посиланням на положення про цей інструмент», — зауважив експерт.

Він наголосив: якщо виходити з такого визначального фактору, як «допоміжна система документообігу», то в силу положення, яке регламентує діяльність електронного правосуддя, воно, безумовно, не відображає його призначення і ролі, яку хотіли б бачити його розробники і прихильники. «Не сформулювавши, що це за система, не визначивши нормативно-правової бази її діяльності, ми не зможемо рухатися вперед ні якісно, ні кількісно», — констатував В.Риков.

Адвокат також звернув увагу, що у бюджеті-2021 не закладено видатків не те що на розвиток, а й на подальше підтримання е-правосуддя.

Тому першим завданням, яке зараз стоїть перед адвокатською спільнотою і робочою групою, має бути формулювання нормативно-правової конструкції та структури «е-суду» як безпосередньо базового системного об’єкта з певними механізмами його реалізації.

Право чи обов’язок?

Голова комітету Ганна Колесник окреслила проблематику, з якою стикаються адвокати через відсутність нормативно-правової регламентації. «Електронний суд сьогодні працює незаконно, нічим не регулюється. Це підтверджують і самі судді. Зокрема, є ухвали, в яких говориться: «Не надсилайте нам документи через «е-суд», бо він не діє». Інші судді, навпаки, просять послуговуватися тільки «е-судом». Така невизначеність є порушенням прав людини, яка, вважаючи, що система працює, надсилає документи у такий спосіб», — вважає адвокат.

Водночас будь-який судовий процес регламентується строками. «Оскільки має місце таке ставлення навіть самих суддів до «електронного суду», порушуються права громадян через недотримання строків. І особливо це актуально для кримінально-процесуальних документів, де вони вкрай стислі», — зауважила Г.Колесник.

Водночас адвокати висловили побажання, аби «е-суд» став для громадян правом, а не обов’язком. Адже люди можуть бути обмежені в своїх знаннях, можуть не розуміти, як подати документи, можуть не користуватися Інтернетом, що також трапляється.

Ще одна актуальна проблематика стосується формату документів. Адвокатська спільнота сподівається, що впровадження зразків документів також не повинне стати обов’язковим. Г.Колесник наголосила на недопустимості впровадження певного регламенту клопотання і на важливості збереження свободи у складанні цих документів.

Також адвокат зазначила, що серед іншого має бути регламентовано, яким чином до суду будуть потрапляти оригінали, щоб їх могли дослідити судді. Адже на практиці може виявитися, що завантажуватимуться скановані копії, за якими неможливо буде встановити наявність підробок чи виправлень. Тому вкрай важливо, щоб документи досліджувалися саме у суді і щоб усі сторони за потреби могли ознайомитися з оригіналами.

Загалом експерти дійшли згоди у висновках, що впровадження ЄСІТС зменшить навантаження на судову систему, що сприятиме скороченню як строків розгляду, так і матеріальних витрат. Також «е-суд» уможливить більш швидкий доступ до матеріалів справи. Проте все це можливо в першу чергу за наявності правової регламентації.

Тож учасники круглого столу попросили адвокатів висловлювати пропозиції, аби запобігти негативним наслідкам реалізації «е-суду». Бо на шляху до впровадження ЄСІТС головним орієнтиром мають бути саме права людини.