Закон і Бізнес


Президентська панацея

ВРП сподівається, що прийняття проекту №3711 зможе втамувати кадровий голод


№52 (1506) 26.12—31.12.2020
Ігор НОВИКОВ
4404

Судді та науковці в галузі права продовжують діалог для з’ясування реальних можливостей реанімувати судову владу. Бюджет-2021 очікувань не виправдав, тепер рятівний круг убачають у президентському законопроекті.


Мовою фактів

Відбувся четвертий етап національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи» за участю представників Вищої ради правосуддя та Національної асоціації адвокатів України.

Із 7295 суддівських посад наразі заповнені лише 5407, а повноважних суддів ще менше — 4778. На цьому під час заходу наголосив член Ради Віктор Грищук.

«До того ж майже на кожному засіданні ВРП ухвалює рішення про відставку суддів, які досягли граничного віку й мають для цього достатній стаж. Таким чином, ситуація з кадровим наповненням судів наближається до критичної межі, за якою доступ громадян до правосуддя буде істотно обмежений», — зауважив В.Грищук.

Це викликано, за словами спікера, непродуманими законодавчими змінами, унаслідок яких була зупинена діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів. А відтак заблокований процес добору кандидатів, кваліфікаційного оцінювання та призначення на суддівські посади.

«Головним завданням, яке стоїть перед нами сьогодні, є термінове поновлення роботи ВККС із тим, щоб вона розпочала виконувати свої функції згідно із законодавством, а ВРП — розглядати питання щодо внесення Президентові подань про призначення кандидатів на посади», — заявив В.Грищук.

Для вирішення цього питання, а також на виконання рішення Конституційного Суду від 1.03.2020 необхідно якомога швидше ухвалити президентський законопроект №3711. В.Грищук нагадав, що ВРП підготувала консультативний висновок щодо цього проекту, у цілому схвально оцінивши документ. Водночас Рада звернула увагу на деякі його недоліки.

Із цього приводу член ВРП зазначив: «Нова модель формування ВККС повинна відображати принцип суддівського представництва, закладений у консультативних висновках Ради європейських суддів і висновках Венеціанської комісії. У своїх рекомендаціях ВК неодноразово висловлювала позицію, що як мінімум половину складу комісії мають становити судді. На необхідність такого підходу до формування ВККС звертав увагу і КС. Однак у проекті №3711 цього не враховано».

Крім того, є певні застереження щодо участі в конкурсній комісії з добору кандидатів до складу ВККС представників міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною у сфері розвитку системи правосуддя.

«Якщо ці організації будуть пропонувати до складу конкурсної комісії своїх представників, які є громадянами України, то проблеми не виникатимуть. Її легітимність буде забезпечена», — зауважив В.Грищук. Однак якщо йтиметься про членство в цій комісії іноземців, то такого, на його думку, допускати не можна. Це суперечить Конституції, зокрема ст.5 Основного Закону, в якій наголошено: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». У такому разі, спрогнозував член ВРП, у кандидатів до ВККС будуть підстави звернутися до КС і, посилаючись на висновки ВК та КС, поставити питання про нелегітимність конкурсної комісії.

Та чи стане означений президентський проект законодавчою панацеєю для подолання проблем у судовій системі — невідомо. Навіть самі члени профільного комітету Верховної Ради не можуть визначитися з тим, чи насправді таким необхідним є законопроект №3711. Зрозуміло одне: якби судову систему не розпочали лікувати за допомогою численних реформ тоді, коли не було ніяких симптомів хвороби, шукати панацеї не довелося б.

Вектор розвитку

ВРП також висловила застереження щодо абсолютно нової моделі організації роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС. Адже їй надається повна автономність у питаннях регламентування діяльності, навіть пропонується створити окремий секретаріат.

«Виникає питання щодо фінансування такого органу. Його члени будуть працювати на громадських засадах чи їхня робота буде оплачуватися з державного бюджету? У другому випадку йдеться про додаткове навантаження на держбюджет, який і без того обмежений», — зазначив В.Грищук.

У ВРП зазначили, що ті проблеми в судовій владі, які сьогодні виникли, чи то цілеспрямовано, чи то навмисно заганяють Феміду в глухий кут. Уже повинна йти мова взагалі про кризу державної влади. Адже без судової влади немає держави. І найбільш нагальна проблема — це питання кадрів. Рада стурбована тим, що дискусії довкола рятівного законопроекту перейшли з правового поля в політичну площину. А під цим кутом зору розв’язати проблему фактично неможливо.

Не оминули під час обговорення й питання альтернативи правосуддю — медіації. Однак спікери відзначили, що суспільство поки що психологічно не готове довіритися цьому інститутові. Утім, якщо закон щодо відновлення роботи ВККС не приймуть у найближчі строки, у більшості громадян може виникнути необхідність шукати суддю серед тих, хто не носить мантії.

В обговоренні взяли участь і представники наукових кіл та вищих навчальних закладів. Зокрема, директор Інституту права Київського національного університету ім. Т.Шевченка Олена Орлюк зазначила, що інститут готував свої висновки щодо проекту №3711. Правознавці також звернули увагу на колізійні положення щодо формування комісії, яка обиратиме членів ВККС, а також щодо співвідношення правового статусу ВРП та ВККС.

О.Орлюк наголосила: спільнота науковців КНУ однозначно переконана в тому, що проект №3711 має бути прийнятий якомога швидше, але за умови врахування низки зауважень, які були висловлені численними організаціями. «Ми маємо вийти на певний баланс суспільних інтересів і незалежності судової влади, аби «перезавантажити» нашу судову систему», — зазначила О.Орлюк.

Крім того, до обговорення долучилися судді, адвокати, представники громадських організацій, національні та міжнародні експерти. Найближчим часом за підсумками зустрічей буде розроблений документ, який визначить вектор розвитку судової влади.