Закон і Бізнес


Піар заради незалежності

Феміді радять краще взаємодіяти зі ЗМІ, аби до неї зростала довіра


Андрій Овсієнко обґрунтував, чому не слід весь час говорити про «відновлення довіри» до судової влади.

№52 (1506) 26.12—31.12.2020
Анастасія КУЛІШ
2352

Може так статися, що суспільство не матиме правильного уявлення про світ через брак інформації або викривлені новини. Законники проаналізували статистику сприйняття українцями їхньої роботи.


Захистити людей від влади

У межах круглого столу представники Ради Європи, Центру Разумкова та судді обговорили звіт за результатами дослідження «Ставлення громадян України до судової системи», а також висновок Консультативної ради європейських суддів «Роль асоціацій суддів у підтримці суддівської незалежності» №23.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська зізналася, що цьогорічний звіт є досить оптимістичним. Адже змальовує вже трирічну тенденцію до зростання показників довіри, хоча воно дуже поступове. «Для судової влади необхідно знати, що думають громадяни про процеси, які відбуваються в судах, а також вчасно реагувати на ту інформацію, яку ми отримуємо з досліджень», — зауважила вона.

В.Данішевська також повідомила, що цьогоріч Феміда розглянула близько 4 млн справ і матеріалів за участю приблизно 5 тис. суддів, а, за грубими підрахунками, приблизно 10 млн громадян відвідали суди. Проте навіть за умов кадрового дефіциту та наднизького рівня фінансування третя гілка влади готова боротися за прихильність кожного громадянина.

«Дослідження розкриває ще й такий важливий аспект, як порівняння рівня довіри людей до влади в цілому. І тут ми бачимо, що показники особливо не відрізняються. Тому нашим наступним завданням, я думаю, буде те, щоб довіра до судів у нашому суспільстві була більшою, ніж до влади в цілому. Щоб суд сприймався як такий, що здатен захистити людей, зокрема й від влади», — резюмувала В.Данішевська.

Оцінки ззовні та зсередини

Як визнали експерти, роль засобів масової інформації у формуванні рейтингу довіри до суду в очах громадян є далеко не другорядною. Адже 51% громадян згідно з результатами дослідження отримує інформацію про діяльність судів саме зі ЗМІ.

Як пояснили експерти центру, цьогоріч вони вперше вивчали як репрезентативну вибірку (з 9 до 14 жовтня опитали 2019 респондентів), так і думку громадян, які безпосередньо взаємодіяли із судовою системою (1117 осіб опитали на виході зі 100 судів).

Виявилося, що оцінка учасників процесів є вищою. Тобто при безпосередній взаємодії із судом питання довіри виявляється не настільки проблемним, як це зображує масова свідомість на основі інформації, яку громадяни переважно отримують від журналістів, котрі висвітлюють найбільш резонансні справи. Утім, на цьому всі 6 останніх років наголошували самі законники, які проводили власні опитування на виході із судів. Але, схоже, замовники опитувань ставили перед соціологами інші завдання. А тепер знадобилося продемонстрували бодай якесь покращення.

Тому акцент було зроблено на позитивних результатах реформ, що впроваджуються в Україні останніми роками. Констатувалося, що 12% респондентів, опитаних у рамках загальнонаціональної вибірки, і 21% учасників процесів уже позитивно ставляться до Феміди. Хоча це навіть не дотягує до показників 2013 року, коли рівень довіри до судів сягав 12,5—14%, а серед учасників процесів у деяких судах — і 40%.

Від відновлення до підвищення

До речі, на ці факти звернув увагу й голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, наголосивши на необхідності переходу від тверджень про «відновлення довіри до судової влади» до категорії «підвищення довіри».

«Невже можна ствердно відповісти на питання, що до певного періоду довіра до судової системи існувала, а потім кудись зникла й уже 6-ий рік, ми займаємося її відновленням? Як на мене, більш коректним формулюванням буде саме «підвищення рівня довіри», — зазначив очільник ВРП.

Він зауважив: на тлі ситуації, що склалася, коли останнє десятиріччя судочинство в Україні перебуває в стані постійного реформування, довіра до суду тотожна довірі до системи влади. «Якщо маніпулятивні заяви окремих політиків чи груп політиків роздмухуються до масштабів, коли реальний стан речей та показники роботи судової системи мають другорядне значення, то слід пам’ятати, мабуть, що наслідки будуть далекосяжними».

Навіть якщо уявити ситуацію, що за певний короткий проміжок часу створять судову систему з абсолютно нових облич, відновити довіру до Феміди шляхом чергових заяв, що все вже добре й система працює інакше, буде неможливо, переконаний А.Овсієнко. Адже довіра формується результатами роботи й щоденною копіткою працею, де показовим є не лише сприйняття суспільством, а й ставленням інших державних органів до судової влади й суддів зокрема.

Щодо діяльності ВРП її очільник зазначив: цього року вона розглянула близько 12 тис. дисциплінарних справ. Більшість із них пов’язана з незгодою із судовим рішенням і є не чим іншим, як спробою через дисциплінарний орган дати оцінку тим питанням, на які дають відповіді виключно суди вищих інстанцій.

Шлях до верховенства права

Основні тези консультативного висновку КРЄС №23 щодо ролі асоціацій суддів у підтримці суддівської незалежності презентував член Конституційного Суду, представник України в КРЄС Віктор Городовенко.

До формування даного висновку долучилися не всі країни, що входять до Ради Європи. «На жаль, інші не дали відповідей, — повідомив доповідач. — Проте у 12 з 35 держав-членів, які дали висновки, існує більше ніж одна асоціація суддів». Якісь відкриті тільки для суддів певного рівня, наприклад верховного. Другою поширеною асоціацією є представники адміністративних судів. Український досвід також знайшов відображення в існуванні асоціацій жінок-суддів.

В.Городовенко зазначив, що надзвичайно важливими є пп.40—43 висновку, які стосуються взаємодії з іншими гілками влади. Безумовно, асоціації суддів повинні уникати орієнтування своєї діяльності відповідно до інтересів політичних партій або кандидатів на політичні посади. У той же час варто мати шляхи передачі своїх міркувань і пропозицій іншим органам державної влади стосовно законопроектів, пов’язаних із діяльністю суду.

«Тобто не буде зайвим кількісне посилення представництв органів суддівського врядування й самоврядування в діяльності, пов’язаній із забезпеченням законодавчої процедури», — констатував В.Городовенко. Таким же чином КРЄС рекомендує долучатися до участі в підготовці законопроектів, а також удосконалення системи правосуддя та утвердження принципу верховенства права.

Питання взаємодії суддівських асоціацій зі ЗМІ є надзвичайно складним. По-перше, для того, щоб чітко виконувати свої завдання, важливо сформувати спільне бачення та разом вести діалог з іншими гілками влади, ЗМІ та суспільством загалом. Адже вплив заяви одного судді, безумовно, має обмежений ефект. Натомість асоціації можуть сприяти виправленню цих недоліків двома способами: допомогою у формуванні спільної позиції та донесенні її до суб’єктів. «Тому, без перебільшення, роль асоціацій суддів у цьому аспекті повинна бути збільшена», — зазначив В.Городовенко.

У цілому представники українських асоціацій суддів визнали необхідність об’єднання на шляху до спільної мети. І хоча бачення конкретних кроків поки не сформоване, європейські цінності мають стати дороговказами для українських суддів і правників.