Закон і Бізнес


Податок на сонце

«Зелені» тарифи можуть зникнути після рішення КС про неконституційність їх установлення


Валентин Гвоздій наголосив, що результат розгляду конституційного подання щодо «зеленого» тарифу буде цікавим усім юристам.

№52 (1506) 26.12—31.12.2020
Федір МАЛЕНЬКИЙ
3063

Альтернативні джерела енергії тільки здаються непопулярними. Насправді баталії навколо формування цього ринку та правил гри для іноземних інвесторів уже дійшли до Конституційного Суду. Та, схоже, це лише кома перед арбітражем.


Енергетики — в очікуванні

Національна асоціація адвокатів України провела круглий стіл на тему «Держава проти зелених інвесторів: виникнення спорів та перспективи їх вирішення». Метою заходу стало обговорення в колі експертів механізмів захисту прав інвесторів у сфері відновлюваних джерел енергії, юридичних перспектив стягнення коштів за вироблену електроенергію та понесений збитків.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся заступник голови НААУ, Ради адвокатів України Валентин Гвоздій. Він зазначив: символічним стало те, що захід відбувається саме в День енергетика. В.Гвоздій сам визнає себе причетним до енергетичної галузі, оскільки є головою наглядової ради одного з найбільших енергогенеруючих підприємств України — «Укргідроенерго».

«Наш захід відбувається на фоні розгляду КС справи щодо відповідності Конституції деяких положень стст.91—92 закону «Про альтернативні джерела енергії», а також певних положень ст.65 закону «Про ринок електричної енергії», — зауважив В.Гвоздій.

Суть справи зводиться до того, що 47 народних депутатів, які ініціювали подання, уважають, що Верховна Рада діяла поза межами своїх повноважень і всупереч принципу поділу влади. Парламентарі переконані, що, установивши такі розміри «зеленого» тарифу та весь механізм їх розрахунку виключно на законодавчому рівні, ВР вийшла за межі власної компетенції, визначеної Конституцією. Нардепи вважають, що тарифи є необґрунтовано високими, це завдає шкоди економіці країни.

«Рішення КС у даній справі буде надзвичайно важливим для енергетичного сектору країни, але не тільки. Це також матиме наслідки для іноземних інвесторів у секторі альтернативних джерел енергії. Для юридичного товариства ця справа є цікавою, тому що процес складний, він включатиме в себе розгляд складних юридичних конструкцій, складовими яких є гарантії держави й державних компаній, які залучені в процес надання державної підтримки виробникам «зеленої» енергії», — наголосив В.Гвоздій.

У поданні мова йде про визнання неконституційними положень, які будуть стосуватися великої кількості державних установ і компаній. Зокрема, одне з комунальних підприємств установило «зелений» тариф, і державне товариство «Гарантований покупець» купує всю відпущену електроенергію за ним. Якщо КС займе позицію нардепів, то, швидше за все, на думку спікера, це призведе до порушення гарантій держави, даних інвесторам.

«Унаслідок цього ми матимемо величезну кількість позовів та арбітражів проти України, які однозначно призведуть до збільшення видатків держави на бюджет. Також це призведе до економічної нездатності проектів і банкрутства інвесторів, а як наслідок, до зменшення податкових надходжень до бюджету. Адже такі податки минулого року становили приблизно 20 млрд грн.», — додав В.Гвоздій.

Сила аргументації

Голова Комітету ВС з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус заявив: інформація щодо 20 млрд грн. є неправдивою. Як податки в такому розмірі могли бути сплачені, коли всього за 2020 рік у виробників за «зеленим» тарифом виручка становила 50—60 млрд грн.? Державна податкова служба спростувала ці дані й навела статистику, за якою всі учасники ринку заплатили 1,6 млрд грн. податків.

«Ми повинні розуміти, що є форма, а є суть. Звичайно, у нас є закон, який має виконуватися. Будь-які закони мають виконуватись, але закон ще повинен мати легітимність. Якщо закон закріплює, що «зелені» тарифи, до прикладу на сонце, утричі, а на вітер — удвічі вищі, ніж у Німеччині, то є питання: чи є цей закон суспільним договором, чи має він легітимність?» — зазначив А.Герус.

Спікер також додав тези з власної позиції: «Я не підписував подання до КС, тому що, мабуть, скасування «зелених» тарифів є неправильним. Не думаю, що станеться трагедія, якщо відбудеться скасування. Думаю, що ВР тоді має прийняти новий закон, за яким визначить регулятора, що буде встановлювати «зелені» тарифи. Повна відміна «зеленого» тарифу — це теж крайність».

Голова комітету з міжнародного права НААУ Віталій Власюк зазначив, що свого часу держава встановила свої правила гри й дала інвесторам певні гарантії. З точки зору міжнародного права та базового інвестиційного права, правила не повинні мінятись упродовж певного строку. Тож із цього випливає певне порушення зобов’язань держави перед міжнародними інвесторами, які вони, у випадку визнання положень законів неконституційними, швидше за все, передадуть на розгляд арбітражу.

Зазначимо, що станом на сьогодні колегія відкрила провадження в цій справі, здійснюється її підготовка до розгляду на пленарному засіданні Великої палати Суду. Відповідно до логіки обґрунтування подання повноваження ВР у сфері внутрішньої фінансової, цінової, інвестиційної політики обмежуються визначенням її основних засад, а виконавчої влади — забезпеченням реалізації такої політики. У свою чергу встановлення конкретних цін і тарифів є реалізацією державної політики в цій сфері, а не визначенням її основних засад.

Також автори подання вважають, що електроенергія, вироблена з альтернативних джерел, є одним з найдорожчих видів порівняно з іншими. Витрати на придбання такої електроенергії за «зеленим» тарифом є економічно необґрунтованими та надвисокими, що завдає шкоди економіці країни в цілому. Також в аргументації парламентарі посилаються на прогнози Міністерства енергетики та захисту довкілля, що у 2020 році Україна не матиме змоги в повному обсязі відшкодувати вартість електричної енергії за «зеленим» тарифом, заборгованість за якою сягне 13,5 млрд грн.

Експерти з різних кіл — юридичного, законодавчого, енергетичного — на сьогодні не беруться прогнозувати, яким буде рішення КС.  Водночас вони намагаються передбачити, як розвиватиметься ситуація, що склалася. Щоправда, поки що поза увагою залишається запитання: а чи спроможні будуть пересічні громадяни платити за «зеленим» тарифом у 4—5 разів більше, якщо держава вирішить перекласти на їхні плечі всі ці мільярдні борги?