Закон і Бізнес


Віртуози захисту

Чому адвокатів минулого рятувала промова, а сучасних — стратегія


№52 (1506) 26.12—31.12.2020
Альона КАУФМАН
5302

У святкові дні як ніколи хочеться легких тем та підбиття підсумків року. А як щодо підсумків розвитку професії? Ректор Вищої школи адвокатури Ярослав Зейкан-Міклош провів тренінг, присвячений історії адвокатури, значенню вступної та заключної частин судового засідання, а також сучасним тенденціям розвитку професії.


Промова, яка врятувала життя

Адвокатської майстерності не вчать в університеті — вона здобувається в процесі роботи та спілкування з колегами. В радянські часи промова та виступ в суді справді мали велике значення. Якщо зараз кожен адвокат вибудовує свою стратегію ведення справи, то в радянські часи адвокатська спільнота розробила методики, як вести справи про крадіжку, вбивство тощо.

Щоправда, подібна практика можлива лише в умовах стабільного закону, і цьому, на думку Я.Зейкана, заважає законодавство, яке постійно змінюється. Верховний Суд, який має ставити мету усталеності судової практики часто-густо відступає від своїх попередніх позицій. Повертаючись до радянської адвокатури, спікер розповів про справу, в якій промова адвоката фактично врятувала життя підзахисного.

Молодого чоловіка звинувачували у вбивстві сина міністра. За словами юриста, з матеріалів справи були очевидно, що це була необхідна самооборона. Втім, коли радянська машина правосуддя вмикалася після команди з високих кабінетів партверхівки, шанси врятуватися були дуже малі.

Адвокату вдалося прив’язати до матеріалів справи показання очевидця. Такий крок потрібний був на випадок усунення адвоката від справи. У судовому засіданні захисник виголосив дуже сильну промову:

«Смертний вирок за цих обставин — це вбивство, яке пропонують вам здійснити. Не робіть цього! Це буде чорна справа, яку ви собі ніколи не пробачите. Це вбивство на довгі роки позбавить вас сну. Якщо вам скажуть, що цю помилку зможе виправити суд вищої інстанції, то не втішайтеся цим».

У результаті народні засідателі відмовилися від підписання вироку про смертну кару. Як зазначив Я.Зейкан, якщо в радянські часи адвокати мали сміливість проголошувати такі промови, то нинішнє покоління правників не має права нехтувати цією можливістю.

Утім, адвокат застеріг колег від гучних заяв, що межують з популізмом. Цим меседжем А.Зейкан намагався показати, що в нашій країні гучні справи за участі топ-чиновників, як правило, нічим не закінчуються. Тому він радить адвокатам дотримуватися принципів американського колеги Алана Дершовіца: «Ніколи не вір тому, що каже про твого клієнта влада, ЗМІ та він сам».

Також він нагадав про два принципи роботи захисника — фактологічний та процесуальний. Суть першого полягає в тому, що адвокат має спростовувати, доводити факти, і вже за допомогою своє ораторської майстерності доносити їх до суду.

Другий — це ідеальний випадок, бо історії людей різні. А тому на допомогу приходить процесуальний аспект, коли адвокат може врятувати свого клієнта через складові процесу, який в нас часто-густо порушують.

Критики не варто боятися

Від історії та адвокатів минулого перейшли до адвокатів теперішнього. Для того щоб проілюструвати роботу деяких захисників, Я.Зейкан навів слова судді Касаційного кримінального суду Аркадія Бущенка із недавнього інтерв’ю «ЗіБ»:

«Мені дуже сумно спостерігати за низьким рівнем представництва інтересів. Я навіть не підозрював, який поганий рівень підготовки може бути. Сторони обвинувачення це також стосується, але в них є хоча б якась система контролю за стандартами роботи. А от з боку захисників це більше помітно, бо адвокати працюють, як правило, наодинці. Контролю якості їхньої роботи немає».

«Я знаю, що адвокати образилися на ці слова. Слід не ображатися, а контролювати себе», — наголосив Я.Зейкан. Ректор ВША вважає, що варто подякувати судді за те, що він вказує на помилки. Розбалансованість в юридичній сфері призводить до того, що дві інші гілки влади можуть виправдовувати себе докорами у бік третьої. Тому чвари між адвокатами та суддями тільки розхитують їхній човен. Щоправда, адвокат також не обійшовся без критики. Але у бік не юристів, а електорату глави держави та засобів масової інформації.

Готуйте свідка заздалегідь

Повертаючись до теми заходу, Я.Зейкан порадив колегам завжди працювати на випередження. Перше, із чого варто починати, — це підготовка свідка до допиту чи іншої слідчої дії. Адже непідготовлена особа може говорити кілька годин, а потім всі ці слова можуть використати проти стратегії, яку обрав захисник.

До того ж непідготовлений свідок, який каже нісенітниці в суді, може розізлити суддю. Але не варто заграватися: доповідач нагадав, що адвокат у жодному разі не може підбурювати свідка чи підсудного говорити неправду. По-перше, захисник, який таке радить, — це не адвокат, а по-друге, подібна брехня може бути виявлена під час перехресного допиту.

Підготовка має полягати навіть у тому, як свідок та сам адвокат одягнуться до суду. Я.Зейкан згадав про обурливу ситуацію, коли жінка прийшла в судове засідання з оголеним пупом, а адвокат —  у шортах. Ці дрібні деталі формують образ і в деяких випадках можуть вплинути на результат справи.

Втім, на непідготовленого свідка чи клієнта суд може закрити очі та поставитися до нього лояльно, але непідготовлений захисник — це «провал» справи, вважає Я.Зейкан. Тому наостанок адвокат із 40-річним стажем порадив колегам ретельно готуватися до своїх виступів. «Адвокат має говорити із суддею, розповідати історію і лише підглядати в закон для точності формулювання норми, але не читати з аркуша», — наголосив він.