Про речові докази

Факт неповернення вилучених речових доказів не підтверджує факту втрати цього майна та неможливості його повернення в порядку виконання вироку, який набрав законної сили.

З такою позицією судів попередніх інстанцій погодився Касаційний цивільний суд, переглядаючи справу №335/9784/19.

Особа, яка майже 4 роки перебувала під слідством і судом, вимагала відшкодування втраченого заробітку та моральної шкоди, а також вартості 2 мобільних телефонів у сумі 11160 грн., які не були повернуті згідно з виправдувальним вироком, і витрат на правову допомогу. Оскільки досудовий орган, який вилучав телефони, ліквідований, позивач просив стягнути вартість майна з державного бюджету.

Проте, як зауважив КЦС, подані позивачем докази не доводять беззаперечної відмови в поверненні вилучених речей у зв’язку з їх втратою, що могло б бути підставою для розгляду питання про компенсацію вартості. Той факт, що після постановлення в жовтні 2017 року виправдувального вироку телефони так і не були повернуті власникові, на думку Суду, не означає, що органи досудового слідства не виконають вироку в майбутньому.

Водночас КЦС визнав безпідставними доводи прокуратури, що не повинні відшкодовуватися витрати за надання юридичних послуг, оскільки адвокат не мав права захищати позивача в суді. Адже саме про цього адвоката йдеться у вироку як про захисника позивача.