Початок нової традиції

Голова НААУ, РАУ Лідія ІЗОВІТОВА: «Тепер європейські адвокати беруть із нас приклад»

Хто сказав, що лише президенти різних країн дотримуються традиції щорічних зустрічей із журналістами для відповідей на запитання? Національна асоціація адвокатів України теж поклала початок дружньому діалогу зі ЗМІ у зв’язку із професійним святом.

Монополія, якої не було

Новий формат налагодження діалогу та співпраці передбачає інформативні виступи від керівництва НААУ, блок питань від журналістів, а також неформальне спілкування.

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова, відкриваючи захід, зазначила, що професії журналіста й адвоката, на жаль, залишаються небезпечними. Адже права представників цих професій порушуються, а професійна діяльність в окремих випадках закінчувалася трагічно. Так, у гучній справі про вбивство адвоката Юрія Грабовського і досі не поставлено крапку. Інтереси потерпілої сторони — сестри вбитого адвоката у суді представляє голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков, який повідомив, що вже відбулося 220 засідань.

На думку Л.Ізовітової, «право» на збирання доказів та проведення безпідставних обшуків адвокатів уможливило, по суті, ототожнення адвоката з його клієнтом. Голова НААУ додала, що, хоча вона у професії вже дуже давно і сьогодні теж є діючим адвокатом, за радянської влади правоохоронні органи та судді не могли собі дозволити так ставитися до адвокатів. А мови про обшуки не могло й бути. Нині є вже навіть практика, коли адвокатів викликають на допит у справах, які вони ведуть.

Однак усе це гартує українську адвокатуру та робить її кращою. Л.Ізовітова зазначила: «Виявилося, що за час існування органів адвокатського самоврядування ми відірвалися від європейської адвокатури набагато вперед. Тепер європейські адвокати беруть із нас приклад».

Висловилася Л.Ізовітова й стосовно так званої адвокатської монополії. За її словами, «адвокатської монополії» як такої ніколи й не було, тому не відомо, чому законотворці вирішили забрати те, чого не існує. Але щодо законопроекту про скасування адвокатської монополії Конституційний Суд вже дав позитивний висновок, тому адвокати мусять змиритися. Хоча проект ще й досі не прийнятий народними депутатами.

Фінансова самостійність

Заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій зазначив: «Попри те що заборгованість зі сплати членських внесків сягає кількох мільйонів, тобто вагому частину бюджету, грошей від держави асоціація ніколи не отримувала і не прагне отримувати». Крім того, в НААУ прийнято рішення на регулярній основі оприлюднювати повні фінансові звіти. В.Гвоздій зауважив: «Ми — єдина адвокатура в Європі, яка надає фінансові звіти».

Також він розповів про діяльність молодіжного комітету NextGen та ради старійшин, яка діє при НААУ.

На запитання стосовно впровадження системи «Електронний суд» Л.Ізовітова відзначила, що як альтернатива в особливих випадках ця система може стати дієвою. Однак поки що не доводиться сподіватися на те, що всі судові засідання можуть перейти в онлайн-формат. Адже, по-перше, втрачає свій сенс стадія вивчення доказів. Приміром, як можна не побачити наживо того чи іншого документа, оцінити папір, на якому він створений, підпис, вивчити його на предмет достовірності? А по-друге (і в цьому з нею погодився заступник), судові засідання у форматі онлайн позбавляють адвокатську професію тієї психологічної складової, яка дуже часто допомагає інтуїтивно застосувати в різних ситуаціях той чи інший інструмент правового захисту. Адже втрачається емоційний контакт між учасниками процесу.

Щодо гендерного балансу чоловіків та жінок в адвокатурі В.Гвоздій констатував, що сьогодні з невеликим відривом переважають чоловіки. Однак Л.Ізовітова на це зауважила, що раніше жінок-адвокатів було більше. А те, що багато чоловіків прийшли у цю професію, голова НААУ пов’язує з тим, що в 2014 році відбулася люстрація і колишні прокурори та міліціонери поповнили лави адвокатури.

Імперативні бажання

С.Вилков назвав журналістів та адвокатів колегами й зазначив, що і ті, й інші працюють в інтересах держави та суспільства. Не оминув голова ВКДКА і тезу стосовно того, що кожна влада хоче «зліпити» свою адвокатуру. Проте завдяки спільним зусиллям адвокатів владі не вдається втілити свої імперативні бажання на практиці.

У цьому контексті С.Вилков нагадав про припис від голови Національного агентства з питань запобігання корупції та запитав про те, чи міг би дозволити собі голова НАЗК надіслати подібний припис голові суду апеляційної інстанції? Адже, наголосив С.Вилков, ВКДКА є квазісудовим органом, який, по суті, виконує функції апеляційної інстанції, розглядаючи скарги на рішення, дії чи бездіяльність КДКА.

А от директор Вищої школи адвокатури Савва Кузьменко сказав, що загалом набрання рекордної кількості залікових балів за підвищення кваліфікації дещо втратило популярність. Сьогодні кількість заходів така велика, що адвокати обирають теми, які для них є найбільш цікавими. А от С.Вилков зізнався, що сам у звітному році набрав близько 100 залікових балів.

Наприкінці заходу В.Гвоздій продемонстрував виданий НААУ альбом візитівок з архівних фондів України, а також реклами в українській пресі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. під назвою «Стислий спосіб адвоката розповісти про себе». А також представив календар на 2021 рік, сторінки якого присвячені адвокатам-меценатам в історії України.

В НААУ пообіцяли, що такі прес-ланчі стануть щорічною традицією відкритого спілкування НААУ з представниками ЗМІ.

 

ЗАПИТАННЯ ВІД «ЗіБ»

— Реформи — це тренд для кожної нової влади. Це вже стало якісною ознакою державного управління. Закон «Про судоустрій і статус суддів», безліч змін і тлумачень Конституції, закон «Про прокуратуру»… Навіть закон «Про нотаріат» зазнав понад три десятки змін. А от до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 2012 року внесено лише 8 змін. При цьому вони напряму пов’язані зі змінами до інших законів. Чому виникає така нормотворча аномалія з адвокатурою? Можливо, документ справді якісний?

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова:

— Закон дійсно якісний. До 1992 року в нас не було закону про адвокатуру. Був закон про адвокатуру СРСР, який не встиг набрати чинності, тому що розпався Радянський Союз. Ми працювали в колегіях адвокатів на підставі положення Міністерства юстиції.

У 1992-му було прийнято закон про адвокатуру, який було визнано найкращим європейським законом. Готували його самі адвокати. Проте цей акт був статусний: як визначати статус адвоката, як його надавати. Але нічого не було сказано про адвокатську діяльність. І тому у 2012-му було прийнято закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де ми регламентували всі процедури щодо діяльності та статусу адвоката і внесли окреме положення про самоврядні організації та НААУ, а також про допуск до судової практики в Україні іноземних адвокатів. Майже всі питання були вирішені досить якісно.

— Назвіть 5 проблем, які сьогодні варто було б вирішити шляхом внесення змін до закону про адвокатуру.

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова:

— Звичайно, меж досконалості немає. Питання захисту професійних прав адвокатів можна було б ще підсилити. Проблема в тому, що влада не виконує тих гарантій, які прописані у нашому законі.

Заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій:

— Чого адвокати хочуть? Адвокати хочуть мати зброю, і це не обговорюється, тому що ви самі бачите, скільки посягань. Мін’юст висловився проти цього і результату немає.

Ми хотіли, щоб на рівні закону був записаний обов’язок для Генерального прокурора невідкладно приймати голову НААУ. Це дуже важливо.

Ми також хочемо, щоб не втручалися у наші справи і ми могли самі вирішувати, скільки може становити щорічний внесок.

Ми хотіли б, щоб у Податковому кодексі усунули дискримінацію адвокатів у сенсі оподаткування порівняно з іншими людьми, які провадять діяльність як ФОПи. Якщо буде чесне оподаткування, то послуги для людей стануть дешевшими і держава виграє.

— Лідіє Павлівно, ви наголосили на проблемі порушення прав адвокатів, також згадували про свій багаторічний досвід в адвокатурі. Чи порушували колись ваші професійні права, чи все ж таки боялися це робити?

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова:

— Я діючий адвокат і мої права теж порушують. Може, трохи і бояться, але в будь-якому випадку я доволі різко поводжуся у судовому процесі. ВАКС доволі жорстко поводить, але я розумію, що це їхня робота. Я теж жорстка.

— Можливо, у нас не так багато змін у законі про адвокатуру, але з огляду на порядки денні засідань РАУ можна констатувати, що є багато ініціатив щодо не завжди якісних змін і є дуже багато посягань на незалежність адвокатури. Здається, за ці 8 років діяльності у НААУ сформувалася вже певна традиція, котра загартовує адвокатуру і змушує ставати все більш професійною.

— Так. У цьому і полягає суть розвитку. 17 грудня виповнюється 8 років, як відбулося перше засідання РАУ. І ми тоді прийняли купу положень. І якщо ви прочитаєте зараз ці положення і побачите, яку кількість змін було внесено, то помітите цей імпульс розвитку. Спочатку ми взагалі не розуміли, що це таке, але в процесі роботи вдосконалили те, що потребувало таких змін.

— Чи є якісь плани на майбутнє? Чи вони будуються, виходячи із тих перешкод, які з’являються на шляху?

— Плани у нас є, оскільки затверджена стратегія до 2023 року. І це документ, за яким ми щодня працюємо, він лежить на робочому столі. У нас є конкретний стратегічний план розвитку, в якому за кожним напрямом прописано, які дії для цього необхідно виконати. Але життя вносить свої корективи.