Закон і Бізнес


Державний адвокат згубив

Ануляція тендеру без повернення гарантійних внесків порушує право власності


У суді м.Трабзона розпочали слухання справи та ухвалили рішення, не повідомивши про це підозрюваного.

№51 (1505) 19.12—25.12.2020
Діана БЕРЕЗОВСЬКА
2521

У справі з тендерними закупівлями державу покарали через недбалість прокуратури, яка невчасно повідомила відповідний орган і вручила обвинувальний акт адвокату, який вже не мав повноважень представляти інтереси особи.


Контракт ще нічого не гарантує

Дурсун Алі Курбан виграв тендер на будівництво системи стримування паводків у одному з регіонів Туреччини. Відповідно до вимог закону переможець мав унести 6%, а це €3,2 млн, як гарантію, що роботи будуть виконані. Після того як контракт підписали, а кошти опинилися на рахунку, перемогу в тендері несподівано анулювали.

За кілька місяців до цього Д.А.Курбана запідозрили в причетності до маніпуляцій під час проведення державних тендерів. Прокуратура вважала, що він та інші особи підстроїли все так, щоб перемогу здобув саме підозрюваний. Чоловіка викликали в поліцію та допитали. Важливо, що захисника залучили вже в процесі допиту. Проте після допиту Д.А.Курбан без проблем здобув перемогу та вніс необхідну суму.

Прокуратура скерувала обвинувальний висновок до суду присяжних, який визначив юрисдикцію. Утім, про відкриття кримінального провадження бізнесмен дізнався тільки через ануляцію договорів державних закупівель. Чоловік стверджував, що ніяких обвинувальних актів не отримував, а от прокуратура зазначала, що такий акт було вручено адвокату, присутньому під час допиту.

Глава адміністрації м.Трабзона повідомив, що особи, яких переслідують за злочин у сфері держзакупівель, не мають права брати учать у тендерах до закриття справи.

У господарському суді Д.А.Курбан стверджував, що анулювання контракту на основі підозри в скоєнні злочину за відсутності остаточного рішення суду є порушенням принципу презумпції невинуватості. До того ж повідомлення про підозру було вручено адвокату, який долучився до допиту вже в процесі, що теж незаконно. Також чоловік вимагав повернути гарантійний внесок хоча б на момент слідства.

Утім, цих аргументів суд не почув, ануляцію контрактів було визнано цілком законною. Касаційна інстанція позицію бізнесмена також не підтримала.

Презумпція в кожного своя

У Страсбург заявник скаржився, що передбачений в §2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принцип презумпції невинуватості порушено в ході процесу в Господарському суді м.Трабзона. Адже контракти анулювали фактично на підставі підозри та без обвинувального вироку. Та й сам вирок також ґрунтувався на незрозумілих для чоловіка доказах.

Уряд та суд стверджували, що ні одне з формулювань у рішенні не порушило принципу презумпції невинуватості. Щодо гарантійного внеску уряд стверджував: чоловік не має права на повернення коштів через визнання підстав для ануляції контракту законними.

Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості буде порушений, якщо рішення відносно особи, яку обвинувачують у скоєнні злочину, відображає думку про вину особи до того, як вина буде встановлена в законний спосіб. Тому ЄСПЛ вирішив з’ясувати, чи використовував господарський суд формулювання, які б могли піддати сумніву невинуватість заявника. Предмет спору в суді був обмежений питанням законності анулювання договору про закупівлю. Досліджуючи матеріали справи, Євросуд установив, що Феміда не вийшла за межі предмета спору.

Господарський суд не використовував тверджень, які могли б піддати сумніву невинуватість заявника. Також не йшлося про те, чи має чоловік бути визнаний винним. Тож ЄСПЛ вирішив, що порушення ст.6 конвенції не було.

Поверніть гроші!

Утім, Д.А.Курбан також стверджував, що не був особисто повідомлений про обвинувачення, коли брав участь у тендері. До того ж ніякого офіційного рішення про недопуск чи усунення його від участі в тендері не було. На додачу прокуратура повідомила орган держзакупівлі про висунуті обвинувачення проти чоловіка тільки через 6 місяців, тобто тоді, коли він уже зробив гарантійні платежі. Таким чином, неналежна комунікація між органами влади спричинила порушення його прав, гарантованих Першим протоколом до конвенції.

Одна з головних вимог останнього полягає в тому, щоб будь-яке втручання в право власності було сумірним із застосованими засобами та метою. У Страсбурзі наголосили, що державі надається широка свобода розсуду, коли мова йде економічну та соціальну стратегію.

Утім, дослідивши матеріали справи, Суд зазначив таке. По-перше, на час оголошення результатів тендера в суді вже понад 3 місяці лежав обвинувальний акт. За нормальних обставин заявника не мали б допустити до участі в тендері. Законодавство вимагало від прокуратури негайного інформування органу закупівлі про особу, щодо якої йде слідство у справі про шахрайство. Проте таку інформацію прокуратура надала лише через 6 місяців.

Тому ЄСПЛ уважає, що влада недбало поставилася до повідомлення органу закупівлі про підозру в шахрайстві особи, яка брала участь у тендері.

Крім того, самого заявника особисто не повідомили про передання обвинувального акта в суд, хоча це вимога закону. Відповідно до турецького права повноваження державного адвоката закінчуються після передання обвинувального акта в суд. Тобто прокуратура повідомила не уповноважену особу, а тому заявник дійсно міг не знати про хід його справи.

Відсутність будь-яких доказів, що людину повідомили про справу проти неї, як вона брала участь у тендері, привела Євросуд до висновку, що Д.А.Курбана не можна обвинувачувати в недобросовісній участі в тендері. Тож, на удмку Суду, скасування договору з ефектом ex tunc і неповернення гарантійного внеску були несумірними заходами. Якби навіть розірвання контракту було необхідним і невідворотним, то принцип справедливого балансу все одно вимагав би застосування менш суворих заходів, повернення гарантійного внеску та відшкодування всіх затрат.

Таким чином, у рішенні від 24.11.2020 у справі «Kurban v. Türkey» ЄСПЛ установив порушення ст.1 Першого протоколу до конвенції. Адже заявник поніс великі збитки.