Закон і Бізнес


Крадій на «Жигулях»


№50 (1504) 12.12—18.12.2020
10925

Знаряддями скоєння злочину є лише ті предмети, що були використані для виконання об’єктивної сторони кримінального правопорушення. Такий висновок зробив ВС в постанові №153/112/20, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

24 листопада 2020 року                               м.Київ                               №153/112/20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — БУЩЕНКА А.П.,
суддів: ГОЛУБИЦЬКОГО С.С., КРЕТ Г.Р. —

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.02.2020 та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29.04.2020 щодо Особи 1, Інформація 1, уродженця смт Крижополя Вінницької області, жителя Адреса 1, засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу.

Оскаржені судові рішення

1. Ямпільський районний суд вироком від 19.02.2020 засудив Особу 1 за ч.3 ст.185 КК та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки.

На підставі ст.75 КК суд звільнив засудженого від відбування покарання, установивши іспитовий строк тривалістю 1 рік. Також суд ухвалив конфіскувати та передати у власність держави належний засудженому автомобіль ВАЗ-2106 — на тій підставі, що його було використано як знаряддя скоєння злочину.

2. За обставин, детально викладених у вироку, суд визнав доведеним, що 2.01.2020, приблизно о 23:30, Особа 1 таємно проник до домоволодіння Особи 2 в с.Ратуш Ямпільського району Вінницької області, звідки викрав різне майно вартістю 1386,13 грн., після чого викрадене помістив до автомобіля та покинув місце скоєння злочину.

3. Вінницький АС ухвалою від 29.04.2020 залишив вирок без змін.

Вимоги й доводи касаційних скарг

4. У касаційній скарзі засуджений на підставі, передбаченій в п.1 ч.1 ст.438 Кримінального процесуального кодексу, просить скасувати судові рішення в частині конфіскації та повернути автомобіль Особі 1 та Особі 3. Зазначає, що суд не дослідив обставин, які підтверджують, що транспортний засіб ВАЗ-2106 є спільною сумісною власністю його та його дружини, а тому конфіскація автомобіля порушує право власності останньої.

5. Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без змін, у зв’язку з чим оскаржувана ухвала не відповідає вимогам стст.404 та 419 КПК.

Позиції учасників під час касаційного розгляду

6. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

7. У судовому засіданні прокурор просив залишити оскаржені рішення без зміни, а касаційну скаргу — без задоволення.

Оцінка Суду

8. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити.

9. Згідно з п.4 ч.1 ст.962 КК спеціальна конфіскація застосовується в разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя скоєння злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

10. Приймаючи рішення про конфіскацію автомобіля ВАЗ-2106, суди керувалися тим, що цей транспортний засіб був знаряддям скоєння злочину. Колегія суддів не погоджується з таким широким трактуванням цього поняття та вважає, що знаряддями скоєння злочину є лише ті предмети, що були використані для виконання об’єктивної сторони кримінального правопорушення. Таку позицію Суд уже висловлював у справі №748/1457/19.

11. Відповідно до встановлених фактичних обставин справи засуджений користувався автомобілем для того, щоб дістатися до місця скоєння злочину та покинути його разом з украденим майном. Однак він не був використаний для скоєння об’єктивної сторони злочину, а саме — проникнення у житло та вилучення майна.

12. Оскільки автомобіль ВАЗ-2106 не був знаряддям скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК, то він не підлягає спецконфіскації відповідно до п.4 ч.1 ст.962 КК.

13. Виходячи з наведеного, Суд дійшов висновку, що оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій необхідно скасувати в частині вирішення питання щодо речового доказу.

З огляду на викладене, керуючись стст.433, 436, 438, 441, 442 КПК, ВС

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу засудженого задовольнити.

Вирок Ямпільського районного суду від 19.02.2020 та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29.04.2020 щодо Особи 1 у частині вирішення питання щодо речового доказу скасувати.

Речовий доказ (автомобіль марки ВАЗ-2106) повернути власнику — Особі 1.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.