Закон і Бізнес


Люди проти держави

ЄСПЛ закликав заявників не вводити його в оману, а владу — захищати права, виходячи з принципу солідарності


Латіф Гусейнов наголосив, що особам, які порушують цінності, гарантовані конвенцією, буде важко домогтися захисту в ЄСПЛ.

№50 (1504) 12.12—18.12.2020
Юлія БОЙКО
4788

Україна перебуває у трійці лідерів за кількістю скарг до Європейського суду з прав людини, завантажуючи суддів зі Страсбурга роботою на 16,5%. У національних реаліях звернення щодо порушення прав на справедливий суд конкурують з проблемою катувань.


Справедливий суд як нагальність

У Львові пройшов IX щорічний міжнародний форум з практики ЄСПЛ, на якому обговорили нагальні питання щодо застосування практики Євросуду та її вплив на усі гілки державної влади в Україні.

Голова департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханна Юнкер уперше за 9 років взяла участь у заході у форматі онлайн. «Це чудово! Відеоформат значним чином розширив аудиторію заходу. Це більше, ніж ми могли б залучити на особисту зустріч», — сказала вона і додала, що цифрове правосуддя також має сприяти більшій прозорості сектору серед держав-членів.

«Спільна мета Верховного Суду та ЄСПЛ — забезпечити найкращий захист прав людей через взаємодію між судами. Формалізація взаємодії між гілками влади вже відбулася. Працює комісія з питань виконання рішень ЄСПЛ. ВС представлений у цій комісії і приділяє значну увагу роботі в ній», — звернулася до учасників заходу Голова ВС Валентина Данішевська.

Вона зазначила, що робота має вестися перш за все на ниві належного застосування правових позицій ЄСПЛ, сформованих у справах як проти України, так і проти інших держав: «Превенція порушень на національному рівні має стати спільним завданням для представників усіх юридичних професій. Як і усунення порушень, установлених ЄСПЛ, шляхом забезпечення системного виконання рішень цього суду».

В.Данішевська повідомила, що ВС спільно з Міністерством юстиції та експертами проекту «Право-Justice» провели ревізію рішень ЄСПЛ у справах проти України, що зараз перебувають на виконанні. Виявилося, що таких рішень приблизно 600. З них близько 40% стосуються порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), ще 30% —ст.3 (заборона катувань), 9% — ст.8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), 8% — ст.5 (право на свободу та особисту недоторканність) і 6% — ст.2 (право на життя).

Голова ВС зазначила, що цей аналіз серед іншого визначає для України подальші напрями розвитку судової практики. Проте першочергові дії мають відбуватися на законодавчому рівні. Цього року комітет міністрів РЄ припинив нагляд щодо низки справ за результатами вивчення саме судової практики ВС. І це, безумовно, свідчить про позитивні зміни у контексті порушень, установлених у таких справах, як «Лізанець проти України», «Грімковська проти України», «East/West Alliance Limited» проти України», «Якушев проти України» та «М.Т. проти України».

Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук висловив думку, що конвенція є одним із найбільш ефективних і дієвих механізмів. «Автори конвенції, можливо, навіть не уявляли, яким широким буде спектр рішень ЄС і якими різноманітними будуть позиції ЄСПЛ у різних аспектах реалізації і захисту прав конвенції», — зауважив він. Ректор НШС наголосив, що сучасний суспільний розвиток продукує нові типи правовідносин, серед яких і ІТ, і диджиталізація, а також репродуктивні відносини.

Винаходи зловживань

Суддя ЄСПЛ від Азербайджану Латіф Гусейнов уже втретє взяв участь у такому форумі і цього разу вибрав для доповіді тему, що стосується процедурного питання — «Зловживання правом на подання позову до ЄСПЛ».

Концепцію зловживання охоплюють дві статті конвенції: ст.17 (заборона зловживання правами) та §3а ст.35 (зловживання правом на індивідуальну скаргу). Суддя звернув увагу на цікавий факт: «Коли скаржник хоче оскаржити порушення своїх конвенційних прав у такий спосіб, який порушує цінності і права, гарантовані конвенцією, то така поведінка може розглядатися як зловживання правом на подання заяви».

Як приклад доповідач навів одну зі справ 2017 року проти Польщі. Заявник силою вирвав волосся у доньки та дружини, намагаючись у такий спосіб довести, що він не був батьком цієї дитини. І ці зразки подав для аналізу ДНК. Суд послався на ст.17 і встановив, що згідно зі ст.8 конвенції за допомогою доказів, що були отримані з порушенням права на гідне ставлення, захищеного конвенцією, чоловік зловживав правом на подання позову.

Проте, як зазначає Л.Гусейнов, на первинному етапі провадження не так вже і просто виявити, наприклад, наміри заявника ввести суд в оману. Серед найбільш поширених зловживань правом на позов доповідач виділив нечесність або недбалість заявника. Звертаючись до ЄСПЛ, люди підробляють документи, звертаються до суду під чужим іменем, не надають достатніх доказів та не інформують суд про актуальні події у справі.

«Наприклад, в одній зі справ проти Португалії чоловік та дружина подали скарги щодо тривалості судового розгляду. Але скарги надійшли окремо. Після того як чоловіку присудили компенсацію, дружина також вирішила, що може звернутися», — розповів доповідач. Звісно, таке звернення винахідливої заявниці класифікували як введення Суду в оману.

В інтересах вразливих груп

Перша сесія форуму висвітлювала тему «реалізації європейських стандартів щодо права на справедливий суд у державах — членах РЄ». Віце-президент ЄСПЛ від Хорватії Ксенія Туркович виступила з доповіддю «Практика ЄС у контексті становлення європейської солідарності».

Експерт зауважила, що під поняттям «солідарність» слід розуміти не лише співчуття та емпатію, але й активне залучення до захисту прав людини: «У конвенції напряму не йдеться ні про братерство, ні про солідарність, але ці поняття є невід’ємною частиною конвенції від початку. Зобов’язання сторін захищати інтереси людини є основою солідарності. Насамперед актом солідарності є саме створення конвенції та суду».

Доповідачка повідомила, що нещодавно ЄСПЛ трактував вираження соціальної солідарності, яка не обмежується правом власності, в одній зі справ проти Угорщини. Також зараз до Суду надходить велика кількість скарг з приводу обмежень через пандемію, і, розв’язуючи ці справи, Суд буде застосовувати саме принцип солідарності, який набуває особливої ваги.

К.Туркович зазначила, що держави також мають діяти у межах соціальної солідарності: «Суд вже певним чином захищає право на солідарність — через накладання юридичних обов’язків на осіб та держави, щоб ті діяли в інтересах вразливих груп. Адже обов’язок Суду — захистити таку категорію людей. ЄСПЛ уже посилався на вразливість певних груп і категорій осіб у ряді своїх рішень та постанов. І це незважаючи на те, що концепція вразливості та її юридичні наслідки досі чітко не сформульовані у практиці Суду».

Відповідаючи на запитання одного з учасників форуму про те, чи може держава гарантувати виплати потерпілим від держави-агресора, спираючись на концепцію солідарності, доповідачка звернулася до низки справ стосовно колишньої Югославії. Вона зауважила, що там мав місце розгляд суто процедурних порушень. «Суд не бажав чи не був спроможним іти далі, ніж це передбачає внутрішнє законодавство за певний період», — розповіла К.Туркович.

Утім, розглядати питання компенсації важливо саме на внутрішньому рівні, щоб потерпілі встигли дійти до суду, перш ніж настане період обмежень. Проте пролунала і оптимістична нота: напередодні Суд розглянув справу проти Хорватії стосовно порушень, пов’язаних зі злочинами війни, і ЄСПЛ проголосив, що зобов’язання щодо адекватної компенсації має місце.

Загалом під час форуму національні експерти мусили визнати, що, на жаль, за останні два роки Україна перебуває серед країн-лідерів, від яких надходить найбільша кількість звернень. Організатори заходу в цьому контексті наголосили на необхідності введення в Україні інституту консультативних висновків, передбаченого Протоколом №16 до конвенції. Це уможливить прямий діалог з ЄСПЛ у контексті вирішення судових справ, а також сприятиме встановленню більш ефективної співпраці з українськими судами.