Закон і Бізнес


Генеральна схема

Нардепи оновлять план країни та створять енциклопедію магістратів


№50 (1504) 12.12—18.12.2020
Аліна ПРИШЛЮК
1710

Новий геокадастр, нова генеральна схема земель необхідні країні, стверджують законотворці. Адже чинність попередньої завершується, і взагалі сьогодні із землею роблять, що хочуть. Утім, схоже, ніхто не подумав, де брати гроші на оновлення.


Екологічне питання

Законодавці подали на розгляд комітетів законопроект, метою якого є відрегулювати містобудівну діяльність (№3337).

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який є головним при вирішення долі проекту, рекомендував розглянути проект у першому читанні. Однак ні Головне науково-експертне управління Верховної Ради, ні антикорупційний комітет не відчули особливого захвату від майбутнього закону.

У порівняльній таблиці зазначено, що норму, яка передбачає проведення експертизи та стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації, замінили безліччю тверджень, жодне з яких не стосується екології. Також наголошено, що схему має затверджувати Кабінет Міністрів, а не ВР, як було раніше. Тож очільник Комітету з антикорупційної діяльності Анастасія Радіна звернула увагу на той факт, що автори документа, по суті, хочуть позбутись екослужби.

«Ви пропонуєте законопроект, за яким генеральна схема міста не підлягає екологічній оцінці. А законодавство передбачає екологічну оцінку. Припустимо, я чиновник, і є дві протилежні норми закону. Як мені діяти? Яким чином суб’єкт владних повноважень має обирати, якою нормою керуватися?» — поцікавилась А.Радіна.

На що отримала відповідь розробника Олега Дунди: «Треба розуміти, що генеральна схема — це своєрідна енциклопедія. Там є магістрати, природоохоронні місця, заповідники й т.д. Місцеві чиновники, які дають дозволи, мають дивитися, чи узгоджується це з генеральною схемою (чи це магістрат, чи природо-заповідна зона), а не видавати дозвіл на будівництво з урахуванням природо-заповідної зони. Ніяких інших погоджень не існує».

А.Радіна зрештою погодилась. Адже автор документа пояснив, що в поняття «генеральна схема» вклав думку про сукупність інших схем, які вже пройшли екологічну оцінку.

Слід зазначити, що нардеп вийшов з такою законодавчою ініціативою, оскільки попередня генеральна схема незабаром утратить чинність. Звісно, її дію можна було би продовжити, але О.Дунда вважає, що вона не відповідає сучасним технологіям. Адже виготовлена в паперовому вигляді.

Другим дефектом є те, що її затверджує ВР, а це «не дуже гнучко». От Уряд вирішив би питання значно швидше. Саме це комітет і визнав головним корупціогенним фактором. А також те, що планування долі землі передано повністю в центральний орган виконавчої влади. У той час як чинне законодавство передбачає, що містобудівна документація є державного, регіонального та місцевого рівнів. Така плутанина може також спричинити корупційні ризики.

Гроші нізвідки

До речі, експерти ГНЕУ знайшли в законі ще більше недоліків, ніж комітети. Зокрема, для розроблення генеральної схеми є «матеріали Державного земельного кадастру щодо структури земель та видів використання в розрізі окремих адміністративних одиниць». Проте це не узгоджується з визначенням змісту вказаного кадастру. Адже згідно із законом «Про Державний земельний кадастр» під останнім розуміють «єдину державну геоінформаційну систему відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами». Того, що то за окремі адмінодиниці та де це визначення прописано, експерти не збагнули.

У проекті також залишилися неврегульованими питання, де технічно розміщується генеральна схема як «інтерактивна система комплексу геопросторових моделей», хто забезпечує її функціонування та адміністрування, а також фінансове забезпечення цих процесів.

Комітет з питань бюджету також зауважив, що до проекту не долучено належного фінансово-економічного обґрунтування, а Міністерство фінансів порахувало, що тільки на створення містобудівного кадастру на державному рівні у 2021—2023 рр. потрібно близько 32 млн грн.

Утім, не виключено, що головна мета проекту полягала саме в тому, аби після відкриття ринку земель для іноземців мати можливість із центру змінювати межі адміністративних одиниць, призначення земель та ще й без огляду на екологію.