Закон і Бізнес N49/2020. Анонс публікацій
Закон и Бизнес N49/2020
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N49 (1503). 5 — 11 грудня 2020 року.
Останніми роками судова реформа втілюється в Україні не тільки на засадах конфронтації з Основним Законом, а й з повним нерозумінням її цілей і наслідків. Може виявитися, що законотворці, що не мають власного бачення реформування, також не розуміють і змісту міжнародних зобов’язань. Які шляхи до незалежності Феміди можуть виявитись аварійними — дізнавайтеся в матеріалі «Терени на дорожній карті».
Варіант, який не подобається всім, але компромісний для всіх. Народні депутати вважають, що брехня в декларації повинна ставати злочином починаючи з 8,5 млн грн. Водночас парламентарі не забувають підвищувати штрафи для населення за порушення Правил дорожнього руху. Про те як на профільному Комітеті ВР шукали рішення проблеми із недостовірним декларуванням читайте в статті «Пірровий компроміс».
Під час суддівського форуму поки одні юристи закликали до балансу між критикою та підтриманням авторитету правосуддя, інші не шкодували шпильок для колег і Феміди. Водночас бодай про орієнтовні строки поповнення суддівських лав правники красномовно мовчать. Як судді та адвокати з’ясовували, коли запрацює ВККС і хто в усьому винен розповідає стаття «Розвиток по низхідній».
Він став суддею фактично на зорі незалежності України, тож відчув на собі всі реформи, яких зазнавала вітчизняна Феміда. Й, пройшовши усі щаблі суддівської кар’єри, опинився на самій верхівці. При цьому не намагався догоджати більшості й відстоював свою позицію, навіть якщо залишався один проти всіх. Тому напередодні професійного свята «ЗіБ» вирішив поцікавитися у судді Великої палати Верховного Суду Олександра ПРОКОПЕНКА його баченням як останніх реформ, так і окремих резонансних подій і рішень, що збурювали юридичну спільноту.
Законодавство про фінмоніторинг змушує банки жертвувати бізнес-апетитами. Для того щоб уникнути санкцій, вони змушені встановлювати бар’єри для деяких клієнтів, тільки б не платити штраф. Про реальні результати боротьби з відмиванням коштів говорити зарано. Чому держава перестала сприймати банки як бізнес-одиниці – відповідь на це запитання шукайте в матеріалі «Заручники рекомендацій».
Навантаження на суддів продовжує зростати. Проте Вища рада правосуддя та її дисциплінарні палати не завжди сприймають це як виправдання для невиконання обов’язків і карають. Хай і не дуже жорстоко. Дисциплінарні стягнення у вигляді попереджень стають поширеною практикою покарання – про це розповідається в статті «Знехтувані виправдання».
Неспілкування зі спадкодавцем унаслідок неприязних відносин, а також непоінформованість про смерть батька не є непереборними труднощами. Більше по темі – в матеріалі «Нащадок від першого шлюбу».
Світ стрімко змінюється, а з ним — і способи комунікації. Утім, деякі вітчизняні органи влади помітно відстають від нових викликів. Зокрема, це стосується органів прокуратури, які явно не квапляться проводити цифрову трансформацію та диджиталізацію. Як і чому ОГП противиться осучасненню організації своєї роботи розповідає в статті «Прокуратура v. Диджиталізація» адвокат, заслужений юрист України ВОЛОДИМИР БОГАТИР.
Кодекс адміністративного судочинства передбачає прискорену форму розгляду звернень суб’єкта владних повноважень. Зокрема, у такій категорії справ, як підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків. Особливості цієї процедури аналізує адвокат ОЛЕКСІЙ ЗЕЛЕНЦОВ в матеріалі «Безспірне» провадження».
Як повідомляв «ЗіБ», Міністерство внутрішніх справ ініціювало розширення підстав для застосування електрошокерів. Адже такі спецзасоби нібито безпечніші за вогнепальну зброю. Чи є логіка у таких твердженнях і наскільки вдало виписаний відповідний законопроект? Чи підвищить безпеку громадян розширення підстав для застосування електрошокерів? Ці питання піднімає керуючий партнер АО «Credence» ВАСИЛЬ ФАРИННИК в статті «Затримання в 50000 вольт».
Наразі саме від роботи «Укрпошти», що залишає бажати кращого, залежить належне повідомлення учасників процесу про судові засідання та отримання ними судових рішень. Через недофінансування судів виконання цих процесуальних вимог опинилося під загрозою. Як вихід запропоновано розширити можливості електронної комунікації. Та чи все врахували законотворці — аналізує ОЛЬГА КУКУЮК, провідний юрист відділу практики взаємозв’язку клієнтів з АРМА АО «Barristers» в матеріалі «Економія на чужих правах, або Чим небезпечна «презумпція повідомлення» для учасників процесу».
Трохи більше ніж місяць знадобилось Офісу Президента і, звісно, самому главі держави, аби запропонувати своє бачення розв’язання проблеми закріплення кримінальної відповідальності за «декларування недостовірної інформації». Втім НАБУ буде вкрай важко довести умисність недостовірного декларування. Думками по темі ділиться керуючий адвокат АБ «Євгена Пеліхоса» ЄВГЕН ПЕЛІХОС в статті «Криза відповідальності».
Якою є статистика щодо звернень громадян до органів Держпраці? Коли у роботодавця є підстави для того, щоб перейматися через перевірку? Про звернення та ризики говорили під час круглого столу, присвяченого реаліям трудового права. Докладніше читайте в матеріалі «Хто говорить? Анонім!».
Чи може адвокат стати другом? Чи є здоровим нерозривний зв’язок адвоката з клієнтом? Чому політичні фігури — не така вже й виграшна карта у професійному портфоліо адвоката? Відносини клієнта з адвокатом: чому вони бувають занадто тісні або токсичні – аналіз знайдете в статті «Захист за Фройдом».