Закон і Бізнес


Граблі втраченого часу

ДП нагадала, що завантаженість іншими справами не виправдовує тяганини


№48 (1502) 28.11—04.12.2020
Марта ЛІТЕЧКО
3906

Служитель Феміди останні 1,5 року за роботою не мав коли вгору глянути. То чи мав він час розглядати клопотання, про яке, здавалося, його подавач забув. Але останній не лише пам’ятав, а й поскаржився на законника.


На розгляді Олексія Шишкіна з Дзержинського районного суду м.Харкова було клопотання про скасування арешту майна. Проте автор заяви так і не дочекався рішення, тому написав скаргу до Вищої ради правосуддя. Він стверджує, що служитель Феміди постійно затягує провадження та не вживає заходів для вирішення долі арештованого майна в розумні строки. На думку скаржника, законник упереджений, а це порушує його право на вільне володіння, користування та розпорядження майном.

У вересні цього року ДП відкрила дисциплінарну справу проти законника та встановила обставини, які можуть свідчити про наявність у його діях ознак проступку. Адже О.Шишкін так і не знайшов часу, щоб узяти участь у засіданні дисциплінарного органу, який вирішував його долю. Кілька разів засідання переносили, однак зрештою вирішили розглянути питання без участі судді.

Перевірка, яку провела ДП, свідчить, що служитель Феміди відкладав засідання 12 разів протягом майже двох років, не діставшись фінішу й на момент, коли члени ВРП розглядали його справу. Причини відкладання в довгу шухляду клопотання різні: відпустка, перебування в нарадчій кімнаті, відсутність прокурора або інших учасників тощо.

Справа надійшла в провадження законника 11 березня минулого року, і дотепер вона не розглянута, адже суддя вкотре розгляд переніс — на 24 листопада. Його долю ДП вирішувала 18 листопада, не дочекавшись, коли О.Шишкін матиме час розібратися з клопотанням.

Відповідно до законодавства власник майна має право подати клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке прохання під час досудового розслідування розглядає протягом трьох днів слідчий суддя, а під час судового провадження — суд. Півтора року для цього, на думку ДП, — забагато.

Утім, сам винуватець уважає доводи скаржника безпідставними. Порушення строку розгляду справи зумовлене тим, що в його провадженні перебуває багато справ. У тому числі стосовно осіб, які перебувають під вартою, їх підозрюють у скоєнні особливо тяжких злочинів. Також він розглядає резонансні справи, справи, що стосуються інтересів дітей, та трудові спори. Крім того, сам скаржник до суду ні разу не прийшов, тож, можливо, це для нього й не було настільки важливим.

ДП проаналізувала роботу законника протягом останніх 1,5 року. Упродовж цього періоду суддя розглянув 865 справ і матеріалів, з них 293 кримінальні справи й матеріали, 325 цивільних справ і матеріалів, 13 адміністративних справ і матеріалів та 234 справи про адміністративні правопорушення. Ще майже стільки ж залишилося.

Члени ВРП погодилися з тим, що законник справді мав велике навантаження. Однак відповідно до чинного законодавства строки розгляду не можна вважати розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі.

Також ДП дійшла висновку, що законник затягує з розглядом систематично. Адже інша дисциплінарна палата вже покарала його попередженням за такий самий проступок. Також був випадок, коли ДП приймала рішення не відкривати справи за скаргою про те, що О.Шишкін затягує слухання, оскільки громадянин відмовився від своєї заяви. Мабуть, на радощах, що його справу таки розглянули.

Цього разу ДП не була поблажливою: вирішила винести чоловікові догану й позбавити його доплат на місяць.