Закон і Бізнес N48/2020. Анонс публікацій
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N48 (1502). 28 листопада — 4 грудня 2020 року.
Провідники останніх судових реформ щоразу брали на щит боротьбу за незалежність судів. Щоправда, в їхньому розумінні Феміда має бути «незрячою» щодо всіх інших, крім них самих. А для цього потрібно отримати інструменти впливу під прикриттям добрих намірів. Що насправді гальмує другу спробу «перезавантаження» ВККС і чи уріжуть повноваження ВРП руками міжнародних радників дізнавайтеся в статті «Безправне верховенство».
На міжнародній онлайн-конференції «верховники» здебільшого ділилися досвідом впливу рішень Великої палати Верховного Суду на законодавця. Також обговорили причини різного застосування закону суддями та процедуру перегляду за виключними обставинами. Як рішення ВП ВС впливають на законотворця та збільшення спецфонду держбюджету - відповідь на це запитання надає матеріал «Універсальна палата».
Чи чекати адвокатам на покарання, якщо рік вже спливає, а завітні залікові бали ще не набрані? Як впливає карантин та непрацездатність на обов’язок підвищувати професійний рівень? Та чи варто адвокатам нагадувати про самовдосконалення з боку дисциплінарних органів? Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій ВИЛКОВ прояснив всі ці спірні аспекти в інтерв’ю для «ЗіБ».
XVIII з’їзд суддів, який має обрати 4 членів Вищої ради правосуддя та суддю Конституційного Суду, перенесли з другої спроби. Спочатку члени Ради суддів відмовилися від такої ідеї. Адже це може призвести до негативних наслідків. Проте втрутився головний санітарний лікар… Чому виникала необхідність відкласти проведення з’їзду, і чим це загрожує суддям – аналіз ситуації знайдете в статті «Доки пандемія не вщухне…».
Напруження довкола проведення XVIII з’їзду суддів зростає, так само як темпи захворюваності на Covid-19. Але організатори цього важливого заходу були налаштовані захищати колег усіма доступними засобами. В ексклюзивному коментарі для «ЗіБ» голова Ради суддів Богдан МОНІЧ розповів про причини розгляду питання щодо перенесення з’їзду та ті проблеми, з якими зіткнеться правосуддя в разі його невчасного проведення.
У умовах, в яких світ опинився через пандемію та карантин, несолодко доводиться й бізнесу. Проте якщо в розвинених країнах є надія на підтримку влади, то український уповає хоча б на те, аби від обіцяних реформ не стало ще гірше. І підстав для песимізму, як свідчать прогнози експертів, достатньо. Чого чекати українському бізнесу від БЕБУ, КІК і ТЦУ розповідає матеріал «Перетворення турбулентності».
Дискусія, організована Вищою радою правосуддя, переросла в суперечку двох жінок — корифея української адвокатури та міжнародного експерта. Перша відстоювала державний суверенітет, друга зваблювала перспективами. Подробиці обговорення проблем, породжених минулорічною судовою реформою читайте в матеріалі «Суверенітет» добору».
У парламенті зареєстрований проект змін до процесуальних кодексів (№4360), який передбачає, що на офіційну електронну адресу або зазначену у документах електронну пошту відправлятимуть не тільки повістки про виклик у судове засідання, а й копії судових рішень. Чи дійсно таке нововведення пришвидшить судовий розгляд і які ризики це може мати для сторін? Пропоновані зміни проаналізувала суддя-спікер Господарського суду м.Києва, к.ю.н. ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ в статті «Листи в нікуди».
Огляд особи у відділку поліції без складання протоколу про затримання істотно порушує вимоги кримінального процесуального закону. Про це матеріл «Обшукуйте на місці!».
Нові процесуальні кодекси, які набули чинності наприкінці грудня 2017 року, установили загальні орієнтири для процедури відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Хоча адвокат і клієнт самостійно визначають ціну послуг, сума, яка підлягатиме компенсації, може бути змінена судом. Тому при поданні заяви про відшкодування таких витрат потрібно враховувати, зокрема, правові позиції, які Верховний Суд виклав у своїх постановах. У матеріалі «Переможений платить за все!» адвокат, партнер, керівник практики вирішення судових спорів GOLAW КАТЕРИНА МАНОЙЛЕНКО та адвокат, юрист GOLAW НАТАЛІЯ МАТВІЙЧУК розповідають як обґрунтувати витрати на професійну правничу допомогу з погляду ВС.
У Верховній Раді зареєстровано законопроект №4303 про стимулювання цифрової економіки, в якому втілилася концепція створення «Дія Сіті». Крім особливостей оподаткування, передбачено запровадження гіг-контрактів. Аналіз іноземного досвіду свідчить, що автори проекту та концепції дещо заплуталися, коли їх готували, і це може дорого коштувати. До чого призведе невдала спроба виведення гіг-контрактів з-під дії КЗпП прогнозує ЛЮДМИЛА ЗВЄРЄВА, адвокат, радник Сrowe Mikhailenko, член комітету з трудового права НААУ у статті «GIGантська помилка для IT».
У парламенті зареєстрована законодавча ініціатива, що має створити умови для експериментального проекту щодо запровадження в Україні електронного резидентства. Що ж таке «е-резидентство», як воно набувається та які наслідки його запровадження і чим може привабити іноземця статус е-підприємця в Україні? Відповіді надає у статті «Е-резидентство: to be or not to be» адвокат АО «Барристерс» ІВАН КРАСНОВ.
Прихильниця поширення жіночого лідерства в юридичній професії Ольга ПРОСЯНЮК в інтерв’ю для «ЗіБ» розповіла, як її в школі переконували, що адвокат — це чоловіча професія. На її думку, саме під час здобуття першої серйозної освіти формується ставлення до певних стереотипів. Тому потрібно проводити якнайбільше освітніх програм та заходів, які були б спрямовані на зміну підходів і мислення щодо гендерних можливостей. Цим, зокрема, вона й опікується як голова комітету з питань гендерної політики, що діє у складі Національної асоціації адвокатів України.
Круглий стіл з нагоди «дитячого» свята став приводом обговорити цілком «дорослі» проблеми. Як норми міжнародних договорів позначаються на українському судочинстві і які перспективи у захисті прав українських дітей? Матеріал «Дитиноцентризм у дії» — про те,що робиться і що можна зробити для якомога повнішої реалізації прав малолітніх громадян.