Безправне верховенство

Що насправді гальмує другу спробу «перезавантаження» ВККС і чи уріжуть повноваження ВРП руками міжнародних радників

Провідники останніх судових реформ щоразу брали на щит боротьбу за незалежність судів. Щоправда, в їхньому розумінні Феміда має бути «незрячою» щодо всіх інших, крім них самих. А для цього потрібно отримати інструменти впливу під прикриттям добрих намірів.

Рік утрачених можливостей

У пошуку таких інструментів пройшов онлайн-форум «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса». Тут знову говорили про необхідність реформи судової влади, підвищення довіри до неї та допомогу з-за кордону у формуванні ключових органів суддівського врядування.

Так, учасникам форуму запропонували дані жовтневого опитування Центру Разумкова стосовно довіри суспільства до влади. Мовляв, українським судам сьогодні довіряє лише 2,2% громадян. І це попри всі зусилля як попередньої, так і нинішньої влади. Утім, то лише маніпуляція, оскільки числа були озвучені щодо опитуваних, які «повністю довіряють» суду, натомість ВС «скоріше довіряють» більш як 13% громадян. Того, який відсоток довіри мають інші гілки влади, спікери не стали озвучувати.

Навколосудові активісти нарікали, що закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 16.10.2019 №193-IX не дав якісних змін для судової системи. А чергова президентська ініціатива в вигляді законопроекту №3711 загальмувала у парламенті.

Щоправда, у борців за чистоту суддівських лав останній документ не викликає захоплення. Тож 2020-ий вони вважають «роком утрачених і нереалізованих можливостей». І річ не тільки у відсутності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а й у невиконанні обіцянки «перезавантажити» Вищу раду правосуддя.

Вихід активісти вбачають у тому, аби очистити Раду від тих, хто «толерує і підтримує корумповані практики в судовій системі, а також тих, хто відпускає в почесну відставку суддів, які навіть не пройшли незалежного оцінювання, успішно його проваливши». А нових членів ВККС і ВРП пропонують добирати не лише з участю міжнародних експертів, а й «представників громадськості». Мовляв, тоді можна буде «забезпечити більшу довіру до процесу».

Певні надії покладають на антикорупційну стратегію, яку Уряд подав на розгляд парламенту, а також запровадження класичного суду присяжних. До речі, у тому вигляді, як бачать цей суд у Міністерстві юстиції, його складно назвати «класичним». Скоріше це сурогат, на думку якого навряд чи ризикне покластися будь-який підсудний.

Більше автономії ВККС!

Як відомо, проект №3711, який має виправити попередні помилки турборежиму, Верховна Рада відправила на доопрацювання, навіть не голосувавши за нього в першому читанні. Як пояснив голова Комітету ВР з питань правової політики Андрій Костін, це пов’язано з висновком Венеціанської комісії.

«ЇЇ висновок дещо відрізнявся від попереднього, тому що питання балансу між ВРП і ВККС, яке містилося в оригінальному законопроекті, базувалося на попередніх висновках ВК, яка виступала за поступове зближення повноважень ВРП та ВККС. Між тим, цього разу ВК запропонувала надати більшу автономію саме ВККС», — повідомив він. Не важко здогадатися, що на зміну позиції ВК вплинули грантові активісти, які обома руками проти посилення повноважень нинішньої ВРП.

Утім, А.Костін запевнив, що політична воля Президента полягає саме у тому, щоб змінити підхід до формування ВККС — з обов’язковим залученням до відбору кандидатів міжнародних партнерів. Голова комітету також пообіцяв доєднати до подальшого обговорення проекту представників судової влади і громадянського суспільства.

Тут модератор дискусії пригадала, що рік тому, коли В.Зеленський пропонував на розгляд парламенту попередні зміни, що серед іншого стосувалися роботи Верховного Суду, він зустрівся навіть з Томом Крузом, проте не знайшов часу поговорити з Головою ВС.

«Як на той час, так і зараз особистої комунікації між ВС, мною і Президентом все ще немає. Між тим, у нас налагоджена комунікація з Офісом Президента, Комітетом ВР з питань правової політики. І, можливо, ця дискусія виникла пізніше, ніж було б бажано, але ми вже досягаємо певного результату», — зазначила Голова ВС Валентина Данішевська.

Вона наголосила, що на шляху до спільної мети — незалежного та неупередженого правосуддя не варто зосереджувати увагу лише на перезавантаженні: «Ми вже здійснили певною мірою перезавантаження, бачимо успіхи. Проте якщо не будуть створені умови для незалежного правосуддя, то ніякі перезавантаження, хоч скільки їх буде, не принесуть належного результату. Тобто паралельно з тим, як ми переглядаємо філософію добору кадрів у судову систему, у суддівські органи, ми повинні більше говорити про те, чи є умови для того, щоб доброчесний професіонал, якого ми хочемо бачити у судовій системі, міг залишатися таким стільки, скільки він буде працювати у судовій системі».

В.Данішевська наголосила, що нині судова система не має достатньо фінансових ресурсів, щоб забезпечити ті гарантії, які встановлені законами для забезпечення прав громадян. І навіть Вищий антикорупційний суд, що часто наводиться як приклад вдалого і прозорого добору, пропрацював без проблем лише рік. І сьогодні зареєстровані перші кримінальні провадження і щодо суддів ВАКС.

Звертаючись до питання довіри, Голова ВС констатувала, що на розгляд судів щороку надходить 4 млн справ. «Скільки негативних рішень у відсотковому співвідношенні ухвалюється? Тезами про наднизький рівень довіри до системи, який, за нашими оцінками, не відповідає дійсності, ми зачіпаємо тисячі доброчесних суддів», — спробувала вона заперечити проти улюбленого висловлювання громадських активістів.

Рекомендаційне роздоріжжя

Втім, схоже, що цей відступ від сценарію не входив у плани організаторів заходу. Тому ведуча залучила «важку артилерію» у вигляді зобов’язань за угодою з МВФ. Адже в ній записано, що умовами надання фінансової підтримки є положення стосовно змін у судовій системі, а саме —  якісне оновлення ВРП.

«Коли відповідний законопроект буде нарешті внесено до парламенту? Чому ми зволікаємо?» — запитала модератор у заступника міністра юстиції Олександра Банчука як відповідального за виконання міжнародних зобов’язань України від Кабміну.

Той відрапортував, що до законопроекту буде закладено, що «експертна комісія з добору буде проводити на кожну вакантну посаду члена ВРП відповідний конкурс». Крім того, «Перехідними положеннями» передбачено, що ця комісія матиме незалежний статус і не буде утворена при ВРП, оскільки має провести перевірку на доброчесність чинних членів.

«На погляд ВРП, ці положення посягають на суверенітет та втручаються в роботу органів правосуддя. Ми вважаємо, що ця критика з боку ВРП недостатньо обґрунтована», — повідомив О.Банчук. Він додав, що пропозиції експертної комісії щодо кандидатів до складу Ради матимуть рекомендаційний характер, як і висновки за результатами перевірки на доброчесність. Тому повноваження щодо призначення конкретних осіб до складу Ради залишаться за суб’єктами, визначеними Конституцією.

«Ми вважаємо, що жодних порушень вимог Конституції і суверенітету немає», — підсумував заступник міністра, зауваживши, що автори проекту нині стоять на роздоріжжі стосовно частини, в якій мають міститися відповідні рекомендації МВФ. Адже наші міжнародні партнери наполягають на посиленні верховенства права.

«Верховенство права — це не лише про суд, а про всю систему. І ми точно не можемо посилювати чи досягати верховенства права через порушення цього принципу. Більшість проблем судова система здатна вирішувати самостійно. Проте для вирішення проблем, які називають ключовими, потрібна всеосяжна політична воля», — наголосила Голова ВС.

Втім, тепер вибір за парламентом — в якому напрямку рухатися від цього роздоріжжя: або дотримуватися настанов міжнародних партнерів, або утверджувати і верховенство права, і судовий суверенітет. Адже, як доводить історія, платою за гроші завжди були і будуть свобода та незалежність.