Відтінки ліні

Чи повинен дотримуватися трудового розпорядку законник без повноважень і хто відповідає за внесення рішень до ЄДРСР?

Модні журнали радять жінкам розслаблятись і не обтяжувати себе обов’язками, які можуть виконати інші. Служителька Феміди, схоже, прислухалася до порад фахівців, але дисциплінарний орган її позиції не зрозумів.

Рік відсутності

Надія Трофимова з Верхньодніпровського районного суду не змогла пройти кваліфікаційного оцінювання 2 роки тому, однак була цілком упевнена у власному професіоналізмі й оскаржила відповідне рішення в Касаційному адміністративному судді. Вона просила визнати неправомірними дії членів ВККС під час проходження співбесіди, а тим часом рекомендація комісії потрапила до Вищої ради правосуддя.

Утім, пройшло більше ніж 2 роки, але ВРП звільняти жінку не поспішала, мабуть чекаючи рішення «верховників». При цьому строк повноважень судді закінчився ще у 2016-му.

Й ось несподівано дисциплінарна палата віднайшла скаргу річної давності на законницю, яку написав голова суду. Він зазначав, що Н.Трофимова систематично допускає прогули без поважних причин, привласнила або втратила 142 справи різних категорій, через це громадяни не можуть отримати копії судових рішень. Серед справ, які так і не передали секретарю судових засідань, були ті, що законниця розглянула ще у 2013 році: про стягнення аліментів, погашення заборгованості, визнання права власності.

Крім того, на думку керівника Верхньодніпровського райсуду, жінка грубо порушує право громадян на доступ до правосуддя, систематично допускає бездіяльність щодо виготовлення копій судових рішень для їх унесення до ЄДРСР. Терпець очільника установи увірвався, коли минув рік відтоді, як Н.Трофимова не приходила на роботу, періодично надсилаючи до суду листки непрацездатності.

30 травня 2018 року, дізнавшись, що не пройшла кваліфоцінювання, законниця зникла та наступного разу прийшла на роботу аж 10 травня 2019-го. Щоправда, за цей рік лише 32 дні прогулів не мали підстав, усі інші були обґрунтованими. Усього надійшов 21 листок про тимчасову непрацездатність, і виходила жінка з лікарняного тільки для того, щоб відвідати навчання. Тож серед пояснень її прогулів є дві відпустки у зв’язку з навчанням на тиждень-два кожна. Поміж тим були прогули від одного до п’яти днів, які не охоплювали ні відпустки, ні лікарняні. Голова суду додав ці дні й вийшло понад місяць прогулів.

У липні дисциплінарний орган відкрив щодо служительки Феміди справу. Провівши перевірку, члени ВРП дійшли висновку, що не лише факти, які повідомив голова суду, слід вважати підставою для притягнення до відповідальності, й відкрили провадження за власною ініціативою. Згодом дві справи об’єднали в одну й розглянули її в кінці жовтня.

В очі ДП впало те, що, попри відсутність на роботі, жінка отримувала зарплату. Принаймні всі дні хвороби їй оплатили.

Непередбачувана особа

Суддя дала пояснення, стверджуючи, що голова суду її обмовив і законодавства про працю вона не порушувала. А якщо хтось і порушував, то саме керівник установи. Це змусило Н.Трофимову звернутися зі скаргою до Державної служби з питань праці.

Наведені в скарзі обставини зацікавили державних службовців, і вони вирішили провести в суді позапланову перевірку. Щоправда, так і не зробили цього через карантин. Претензії до голови суду стосувалися відпустки. Пробувши майже весь рік на лікарняному, служителька Феміди розраховувала відпочити більше ніж місяць, як передбачає законодавство. Натомість їй надали тільки половину передбачених законом днів.

До речі, скаргу очільник написав після рішення суддівських зборів. Колеги також уважали, що прогульницю слід притягнути до відповідальності, а вона у свою чергу називає таке рішення перевищенням повноважень.

У Верхньодніпровському райсуді всі працівники, прийшовши на роботу, записували час, коли прибули. А покидаючи установу, також записували, коли закінчили працювати. Проте це правило, схоже, не поширилося на Н.Трофимову, яка не вважала за потрібне зазначати час своєї присутності в суді. Заступник керівника апарату поскаржився, що свавільна жінка не дотримується регламенту роботи суду, «з’являється та йде з місця роботи, коли їй заманеться. Працює за власним графіком, який розпочинається з 09:00—10:00 та закінчується о 12:00—15:00». Тобто володарка мантії замість 8 год. щодня подекуди працювала тільки 3. Особа, відповідальна за ведення табеля обліку робочого часу, не може спрогнозувати поведінку судді та вимушена замість імовірно відпрацьованих робочих годин проставляти нулі, щоб не допустити надмірної та незаконної виплати бюджетних коштів.

Кожен свій прогул жінка пояснила членам ДП так: проходження злощасної співбесіди у ВККС, відвідування засідань у КАС, невиконання посадовими особами її суду законодавства, зміна графіка роботи у вихідний день. Мовляв, було багато різних причин і не залежних від жінки обставин.

Неможливо притягнути

Адвокат Н.Трофимової не став виправдовувати прогулів. У своїх поясненнях він просто заявив: Велика палата Верховного Суду у постанові від 17.01.2019 сказала, що «встановлення в діях судді ознак порушення правил суддівської етики, передбачених кодексом, не є достатнім фактором для притягнення його до дисциплінарної відповідальності». Обов’язковим елементом складу дисциплінарного проступку при наявності порушення етики є підрив авторитету правосуддя. А законниця, строк повноважень якої закінчився, навряд чи підірвала той авторитет, не з’являючись на робочому місці рік.

Однак ДП дійшла думки, що може притягнути Н.Трофимову до відповідальності. Адже припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин із відповідним судом, про що голова суду видає наказ. Про це йдеться в ст.125 закону «Про судоустрій і статус суддів». Служителька Феміди може знову взяти участь у конкурсі на зайняття посада, але немає жодних пояснень, чому держава має виплачувати гроші судді, строк повноважень якої закінчився 4 роки тому, а нового конкурсу вона не пройшла.

Закінчення 5-річного строку, на який Н.Трофимову призначили, свідчить про припинення повноважень у частині здійснення правосуддя, але не звільняє від обов’язку дотримуватися норм суддівської етики та високих стандартів поведінки. Таку позицію висловила ВП ВС. Адже закінчення повноважень не свідчить про позбавлення статусу судді.

Що ж стосується незданих справ, то ДП також нарахувала їх чимало. Утім, суддя не бачить за собою жодної вини.

Несвоєчасне надіслання копій судових рішень до ЄДРСР Н.Трофимова пояснила відсутністю на робочому місці комп’ютерної техніки та відмовою встановити сертифікати електронного ключа на її особистий ноутбук. Жінка зазначила, що лише із січня 2016 року вона дістала можливість самостійно надсилати копії судових рішень, а в лютому 2016-го в неї закінчився строк повноважень, а отже, й обов’язок надсилати рішення до реєстру.

З огляду на те що до 28.03.2015 за невнесення до ЄДРСР судових рішень дисциплінарна відповідальність не передбачалася, зважаючи на положення ст.58 Конституції, підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності за невнесення рішень, які ухвалені до цієї дати, відсутні. Обов’язок уносити до ЄДРСР копії рішень було покладено на Державну судову адміністрацію. Що стосується нездавання справ до канцелярії, то, на думку Н.Трофимової, за це теж її не можна карати, адже такий обов’язок має виконувати секретар чи інша відповідальна особа.

Утім, дисциплінарний орган вирішив суддю звільнити. На думку членів ДП, така поведінка все ж підриває авторитет правосуддя, а з огляду на негативну характеристику, яку жінка дістала від керівництва установи, де працювала, підстав залишати на роботі людину, строк повноважень якої закінчився 4 роки тому, немає.