Закон і Бізнес


Жертви старого КПК

Вироки довічникам слід переглядати, аби не виплачувати компенсацій


№46 (1500) 14.11—20.11.2020
1449

Народні депутати взялися за захист спецпризначенців із розвідки та відновлення прав «довічників», а викладачів-поліцейських хочуть захистити від корупції. А от спроба по-особливому захищати учасників майдану розбилась об експертну думку юристів.


Розвідники в законі

Якщо ви нічого не чули про спеціальні операції Збройних сил України, значить, вони працюють добре. Йдеться про військових, яких навчають бути розвідниками, брати участь у підпільній роботі, створювати агентурну мережу тощо. Специфіка діяльності цього підрозділу стає причиною вчинення проти них та їхніх близьких протиправних посягань  на життя, здоров'я та майно.

Під час засідання Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності нардепи без зайвих емоцій та виступів підтримали проект «Про внесення змін до закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» (№4186). Необхідність таких змін виникла після того, як у 2015 році спецпризначенців вивели зі структури Міністерства оборони, а відкоригувати законодавство не встигли чи не захотіли. За словами нардепа Василя Мокана, держава надає захист суддям, працівникам Антимонопольного комітету, правоохоронцям, але не захищає військових ССО.

Про який захист ідеться? Це не тільки особиста охорона та безпека житла, майна, а й зміна зовнішності, персональних або біометричних даних, переселення в інше місце. Законодавці вирішили виправити цю несправедливість, і проект №4186 комітет рекомендував парламенту прийняли за основу та в цілому. Відповідне фінансування спецпризначенці отримують у результаті перерозподілу видатків на ЗСУ.

Гривнею по ЖЕК

Після захисту розвідки парламентарі взялися за рудиментарні житлово-експлуатаційні контори та поліцейських, які «вимушені вдаватися до корупції», як стверджує нардеп-доповідач Олександр Бакумов. Проект «Про внесення змін до закону України «Про Національну поліцію» (№4203) має на меті захистити науково-педагогічні кадри НП, які працюють у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання.

За словами О.Бакумова, в період, коли поліцейські викладають, вони не отримують жодних звань — ні чергових, ні позачергових. Тому, за словами нардепа, щоб отримати погони старшого лейтенанта чи капітана, викладачі вимушені займатися корупцією — оформлювати відрядження до НП, отримувати звання, а потім знову повертатися до вишів. Якщо в парламенті підтримають проект, то поліцейські, які викладають у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, не будуть позбавлені можливості отримати звання, оскільки числитимуться на службі.

Наступний проект, який погодили на комітеті, спрямований на боротьбу із ЖЕК. Виявляється, новостворені об'єднання співвласників багатоквартирних будинків стикаються з опором старих ЖЕК, які не віддають їм технічну документацію, паспорти на об'єкти та інші документи. Через це ОСББ не можуть почати свою роботу. Тож якщо проект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України» (№4086) підтримають, то за такі порушення стягуватимуть штраф у розмірі від 3400 грн. до 5100 грн., а з посадових осіб — від 8500 грн. до 11900 грн.

«Довічників» відклали

У парламенті та правозахисних організаціях не перший день лунають ідеї про виправдання або хоча б перегляд справ осіб, які стали жертвами радянського «правосуддя» та сумнозвісної презумпції винуватості. Від теорії Андрія Вишинського «Зізнання — цариця доказів», що була закладена у Кримінально-процесуальному кодексі 1960 року, постраждали тисячі осіб.

«Проектом «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (№3078) пропонується запровадити на національному рівні тимчасовий механізм перегляду вироків у кримінальних справах, якими особи були засуджені до довічного позбавлення волі. Унаслідок істотного порушення конституційних прав та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність на підставі КПК 1960 року деякі з них і досі відбувають покарання», — йдеться у проекті постанови про повернення проекту на доопрацювання.

Утім, за словами нардепа Сергія Власенка, сам факт відсутності механізму перегляду пожиттєвих вироків у національному законодавстві свідчить про порушення ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На це порушення вже вказував Євросуд у рішенні від 12.03.2020 у справі «Петухов проти України (№2)».

Більшість нардепів погоджуються з тим, що цю проблему потрібно вирішувати. Втім, запропонований проект все ж слід відправити на доопрацювання.

Як не образити майдан?

Законотворчі ініціативи від політичної партії «Європейська солідарність» знову наробили галасу в парламенті. Нардепи ініціювали проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо підсилення відповідальності за публічну образу військовослужбовців, волонтерів, учасників Революції гідності» (№3085). Його ідея полягає у тому, щоб криміналізувати публічну образу військовослужбовців, волонтерів та учасників майдану 2014 року. Карати громадян та ЗМІ хотіли штрафом, або громадськими роботами, або виправними роботами.

Цікаво, що суб’єкт злочину у першій частині статті загальний, а от у другій — спеціальний, бо мова йде про ЗМІ. У диспозиції статті автори вирішили диференціювати небезпечність способу скоєння злочину. На їхню думку, публічні образи, поширені через Інтернет, є більш небезпечними порівняно із висловленими «наживо», а тому і відповідальність більша.

Втім, позитивного схвалення ця ініціатива не отримала. В Офісі Генерального прокурора зазначили, що не вбачають необхідності криміналізувати це діяння. Наукова спільнота, зокрема із Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, дійшла висновку, що проект містить низку серйозних порушень. Аналогічної позиції дотримується головне науково-експертне управління.

Нардеп Максим Бужанський відзначив, що в юридичному середовищі немає поняття «учасник революції гідності». Хто буде входити в цю категорію: той, хто заглянув на майдан на 3 години, чи той, хто 3 місяці мерз у наметі?

Більшість народних обранців розцінили проект як дискримінаційний та спрямований на розпалювання ворожнечі в суспільстві. На думку М.Бужанського, 5-й Президент продовжує паразитувати на темі майдану. І хоча неоднозначну пропозицію ставили на голосування аж 4 рази, проект не знайшов підтримки.