Закон і Бізнес


Корупційна колізія

Феміді можуть дозволити тимчасово не звітувати про статки, а перевірку вже поданих декларацій — покласти на ДСАУ


№46 (1500) 14.11—20.11.2020
Павліна КАМЕНСЬКИХ
2640

Парламентарі вирішили, що проект закону, який не змушує суддів повідомляти про майно, пов’язаний з корупційними ризиками. Однак ідея про те, що перевірку суддівського багатства має здійснювати судова, а не виконавча гілка влади, у принципі сподобалась.


Судді — поза законом

Народний депутат від монобільшості Олександр Дубінський запропонував на розгляд Комітету Верховної Ради з антикорупційної політики проект «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» (№4304-1), який, на його думку, покінчить із конституційною кризою в країні. Проте законодавчу ініціативу не оцінили ні його однопартійці, ні опоненти, а також розкритикувало головне науково-експертне управління ВР.

Головним об’єктом критики проекту стала ст.2, в якій нардеп пропонує не поширювати дію закону на суддів, у тому числі й Конституційного Суду. Тобто на людей у мантіях не поширюватимуться обов’язки та вимоги, передбачені антикорупційним законодавством.

Сама по собі ініціатива налякала нардепів, адже, на їхню думку, Феміда, по суті, стане нікому не підзвітною. Адже така пропозиція, хоч і запроваджена як тимчасовий захід, означатиме, що на володарів мантій не поширюватиметься, зокрема, обов’язок щодо декларування доходів і майна.

«Антикорупційні обмеження мають поширюватись на всіх осіб, які потенційно є суб’єктами корупційних діянь, у тому числі й на суддів. Незалежність суддів має бути безумовно забезпечена державою, але потреба в такому забезпеченні не може вважатися виправданням для повного звільнення суддів від будь-яких антикорупційних обмежень і будь-яких заходів антикорупційного контролю», — переконані експерти ГНЕУ.

Крім того, проект пропонує відновити дію положень закону «Про запобігання корупції», які визнані неконституційними згідно з рішенням КС №13-р/2020. Утім, на думку парламентських експертів, тоді виникне правова колізія.

«Мені важко погодитися, що ваш законопроект здійснює хоч якесь регулювання. Колізія — це, на жаль, також корупціогенний фактор. Відповідно, я не зможу ваш законопроект підтримати», — відразу висловила своє невдоволення ініціативою колеги очільниця антикорупційного комітету Анастасія Радіна.

Проте, на думку О.Дубінського, проблема якраз і виникла через погану якість усього антикорупційного законодавства. І це вже підтверджено трьома рішеннями КС та ще деякими поданнями, в яких ставиться під сумнів конституційність інших законів із «антикорупційного пакета».

ДСАУ не впорається?

Попри те що закон не вимагає від суддів складання щорічних декларацій (точніше буде сказати, що наразі йдеться тільки про обов’язкові повідомлення про суттєві зміни в майновому стані), він передбачає перевірку тих декларацій, що були подані за 2019 рік. Цей обов’язок пропонується покласти на Державну судову адміністрацію. Вона ж тимчасово моніторитиме й спосіб життя законників.

До речі, за іншими законопроектами, цю функцію хочуть передати Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Щоправда, не на тимчасовій, а на постійній основі, хоча ще не відомо, коли цей орган буде сформовано.

Водночас О.Дубінському закидають, що його ініціатива не дає можливості з’ясувати, на основі яких конкретних повноважень, в якому порядку та за допомогою яких організаційно-технічних засобів покладені на ДСАУ функції можуть бути виконані на практиці. Адже відповідні повноваження судової адміністрації та порядок їх реалізації не передбачені в законі «Про судоустрій і статус суддів».

До того ж нині ДСАУ не має доступу до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Так само немає й окремого реєстру, до якого вносилися б декларації законників чи повідомлення про нові статки. Тому експерти вважають, що реалізація запропонованої статті не можлива.

Утім, були й інші думки. Наприклад, деякі нардепи, які схвально сприйняли рішення КС, нагадали, що судова влада — незалежна, тому має звітувати перед ДСАУ, а не НАЗК. Доти, доки парламентарі не знайдуть способу, в який судді зможуть звітувати перед ДСАУ, а не органами виконавчої влади, питання, яке поставив перед нардепами КС, розв’язане не буде.

Та й хто сказав, що саме по собі звітування якимось чином сприяє виявленню справжніх корупціонерів? За даними того ж Вищого антикорупційного суду, до рішення №13-р/2020 він у середньому виносив менше ніж 2 вироки на місяць, і лише кілька з них були пов’язані з декларуванням суддів, точніше — з відмовами звітувати саме в електронній, а не паперовій формі.

Однак, на думку депутата Вікторії Сюмар, якщо передати контрольні функції теперішній ДСАУ, це суперечитиме принципам, на яких будувалась антикорупційна політика останніх років. Мовляв, слід створити ще одну структуру, яка відповідатиме за звітування суддів. Цей пошук рішень ще попереду.

Місяця замало!

Певною мірою спантеличила нардепів та експертів і коротка тривалість дії закону. Адже відповідно до п.1 «Прикінцевих та перехідних положень» він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та втрачає чинність через один місяць після набрання ним чинності. Тобто всі ці послаблення для суддів діятимуть лише місяць.

Експерти вважають, що з огляду на короткий термін дії пропонованого закону втрачають сенс будь-які заходи антикорупційного контролю, які можна було б провести на основі пропонованих положень. Адже через місяць він утратить чинність, а законність усіх заходів і рішень, які були проведені або прийняті на основі «відновлених» ним антикорупційних приписів, стане проблематичною, оскільки «відновлені» на місяць приписи стануть нечинними.

Тож члени антикорупційного комітету побачили в проекті О.Дубінського корупційні ризики й не рекомендували виносити документ до сесійної зали.