Закон і Бізнес


У пошуках «ідентичності»

Чи бути жінкам у рясах, трансгендерам у НААУ, свободі слова в Україні?


№46 (1500) 14.11—20.11.2020
Вікторія ЯКУША
1317

Поки одні борються за свободу самовираження, інші починають страждати від тиску на свободу слова. Між цими двома свободами пролягають гендери, словник постмодернізму й абсурд.


Суб’єктивна об’єктивність

У Національній асоціації адвокатів України відбувся захід «Захист права на свободу віросповідання в умовах європейської інтеграції в Україні». Виявилося, що це питання має більш глобальний характер, ніж здається на перший погляд. Модератор заходу, голова секції захисту прав на свободу віросповідання та свободу совісті комітету захисту прав людини НААУ Наталія Дорошенко зазначила, що право на свободу віросповідання є одним із фундаментальних прав.

Водночас представник Української греко-католицької церкви Костянтин Пантелей наголосив, що сьогодні вже спостерігається обмеження прав віруючих через карантинні заходи, уведені у зв’язку з поширенням COVID-19. Зокрема, ув’язнені нині позбавлені можливості сповідатися та брати участь у богослужіннях. На думку К.Пантелея, це свідчить перш за все про порушення конституційних прав громадян і прав, передбачених законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності священнослужителів (капеланів) в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України» від 14.05.2015 №419-VIII.

Крім того, як зазначили учасники заходу, у Верховній Раді на розгляді перебуває низка проблемних законопроектів, що можуть призвести до юридичного колапсу.

Виконавчий директор громадської організації «Інститут релігійної свободи» Максим Васін зауважив, що питання довкола релігії, на перший погляд, можуть здаватися чужими для юристів, адже в Україні церква відокремлена від держави. Проте прогнози деяких соціологів, що релігійність відійде й світське життя людини буде єдиним виміром її поглядів та прагнень, не виправдались. І тому свобода на вираження поглядів неодмінно пов’язана з належністю людини до певної релігійної громади. Хоча, зазначив М.Васін, це досі важко сприймати українцям через їх травматичний досвід тоталітарного режиму.

Чому релігійні погляди включають у своїх наслідках юридичних контекст? Хоча б тому, що є приклади інших країн, коли лікарі через релігійні погляди відмовлялися робити аборти і проти них подавалися позови про порушення прав людини. У ході розгляду таких справ виникали питання про те, чи взагалі має право людина з певними релігійними поглядами претендувати на те, аби працювати лікарем. А це вже пряма дискримінація осіб через їхні релігійні вподобання.

В Україні, констатував спікер, із цим поки що простіше. Адже визначено, що лікар може не здійснювати певні операційні втручання, якщо йому не дозволяють цього зробити релігійні погляди. А права жінки при цьому не порушуються, тому що вона може звернутися до іншого лікаря.

Експерти заходу зійшлися на думці, що сьогодні саме значення терміну «дискримінація» набуває часто викривленого змісту. Адже дискримінація так чи інакше має місце щодня, але подекуди йдеться про позитивну дискримінацію або про вираження поглядів, яке нібито демократична країна має гарантувати.

Проблема в тому, що саме поняття дискримінації включає в себе поняття деякої об’єктивної реальності, яка сьогодні активно стирається з поля зору. Навіть в ініційованих змінах до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення трапляється термін «об’єктивна поведінка», однак немає жодного роз’яснення, яка саме поведінка є такою та які критерії об’єктивності мають застосовуватись.

Авансцена історії

Ініційовані зміни до закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 30.05.2014 №5207-VI узагалі змушують поставити питання: зможемо ми після прийняття таких змін вільно виражати свою думку чи будь-яка спроба це зробити трактуватиметься як дискримінація? По суті, ставиться питання про те, чи може навіть релігійна організація вільно виражати свої позиції щодо питань, до прикладу, пов’язаних із сімейними цінностями. Адже у відповідь на це ЛГБТ-спільноти можуть звинуватити їх у дискримінації, позбавивши права бути почутими.

Наприклад, у Швеції згідно із законодавством представники релігійних організацій не мають права висловлюватися проти одностатевих шлюбів, чим, по суті, обмежується їхнє право на поширення віровчення. Таким чином, захищаючи меншість, держава фактично підриває основи демократії.

К.Пантелей вважає, що всьому виною постмодерністський штучний словник, який завдяки своїм термінам стає зброєю в конфлікті між різними «ідентичностями».

Також цікавим є те, що в Кодексі законів про працю прописана заборона дискримінації за гендерною ідентичністю. І якщо здається, що це про рівність права жінок і чоловіків, то ви помиляєтесь. Адже є окрема норма про заборону дискримінації за ознакою статі.

До речі, М.Васін звернув увагу на те, що на засіданні профільного комітету ВР його члени не змогли дати тлумачення словосполучення «гендерна ідентичність», який вже вписаний в норму. А гендер — це соціальна роль, яких налічується десятки, зокрема, це трансгендери та люди без гендеру. А тепер моделюємо ситуацію, за якої трансгендер хоче працевлаштуватися до церковного хору, мотивуючи це тим, що відмова свідчитиме про дискримінацію. М.Васін наголосив: «А завтра жінки захочуть бути священнослужителями. ВР потрібно зрозуміти, що вони не можуть змінити тисячолітню історію церкви». Тому спікери заходу радять завжди виписувати в нормах винятки. Тоді винятками будуть, зокрема, релігійні організації.

К.Пантелей додав, що в британській версії «Фейсбуку» налічується 71 вид гендеру. Спробуємо перенести це на українські реалії. У такому випадку кожен із представників цих гендерів може прийти до НААУ з вимогою про працевлаштування. Це ж абсурд, який нагадує про те, що маси виходять на авансцену історії, як про це писав філософ Хосе Ортега-і-Гассет.

До того ж у світовій судовій практиці трапляються випадки, що явно свідчать про умисні провокації стосовно осіб, котрі мають певні релігійні погляди. Зокрема, так відбулося з пекарнею християнської родини. Вона відмовилася виконувати замовлення, за яким мала нанести на виріб політичні гасла, що явно суперечили її релігійним поглядам. Кондитера за схожою фабулою справи було виправдано у Верховному суді США у 2018 році.

Однак озвучений спектр проблем — не єдиний вектор, над яким слід працювати в контексті прав на свободу віросповідання. Є й внутрірелігійні проблеми,  про які Україні слід було би пам’ятати.

Яким чином держава може гарантувати релігійну безпеку для представників різних конфесій з огляду на останні події у Франції? Чи має перспективи в контексті релігійної безпеки поява в законодавстві поняття «деструктивна секта» та певних обмежень у діяльності таких релігійних організацій? На ці питання «ЗіБ» не отримав відповідей від експертів.