Закон і Бізнес


Прагнення свободи


№46 (1500) 14.11—20.11.2020
2826

Феміда не поставилася серйозно до бажання сторони процесу, щоб справу розглянули без його участі, бо заява про це не була нотаріально завірена, а підписи виявилися різними. Проте виконувати вимоги щодо оформлення документів чоловік не бажав.


Катерина Лукінова з Покровського районного суду Дніпропетровської області розглядала справу за позовом про розірвання шлюбу. Чоловік так жадав розлучення, що поклопотався, аби справу розглянули за його відсутності. Однак заява, в якій громадянин про це просив, ніким не була посвідчена й надійшла поштою. Коли законниця поклала перед собою копію паспорта позивача та його заяву, то побачила, що підписи суттєво відрізняються.

Тому К.Лукінова відкрила провадження й викликала сторони на засідання, а позивач, звісно ж, не з’явився. Тому слухання справи довелося відкласти, а позивачеві направити лист, в якому пояснити, як слід поводитися, щоб його справу розглянули. Потрібно було або подати до суду заяву про розгляд без його участі, або приїхати на засідання особисто.

Та лист розлютив чоловіка, який сподівався, що він уже розлучений. Тому позивач подзвонив на робочий номер судді та став вимагати, щоб його розлучили на наступному засіданні. Потім пригрозив: якщо він не отримає такої жаданої свободи від осоружної дружини, почне скаржитися в усі інстанції. При цьому виконувати вимоги суду: або нотаріально завірити власну заяву, або приїхати на засідання, громадянин також не бажав.

На хамство сторони процесу К.Лукінова поскаржилася Вищій раді правосуддя (№5110/0/6-20) та Генеральному прокуророві, вимагаючи розібратись у справі та відреагувати.