Закон і Бізнес


Імітація високих досягнень

«Нема ні членів, ні телефонів», — правники про захист бізнесу в Україні


Як заявив Семен Ханін (другий зліва), він дуже радий, що нині захистом бізнесу переймаються не лише розумні, а й красиві дівчата.

№44 (1498) 31.10—06.11.2020
Ксенія ТАЛАМАНЧУК
1787

У той час як держава імітує створення поліпшених умов для інвесторів, адвокати б’ють на сполох. Адже невдовзі вони будуть змушені захищати депутатів від правоохоронців. А всі інші виїдуть із країни.


Яку б партію не будували, виходить як завжди

Захист бізнесу — один з небагатьох видів практики, попит на який не зменшується, попри реформи. А відповідь на запитання, чи можливо захистити бізнес в Україні, більше нагадує філософські питання про те, чи існує Бог. Утім, доки одні сумніваються, інші вивчають нові ритуали та діляться вдалим та не дуже досвідом.

Захист бізнесу — це правничий оксюморон, уважає керуючий партнер Amber Law Company, член правління Асоціації адвокатів України Семен Ханін. Адже в Україні адвокати змушені захищати інтереси бізнесу від органів, покликання яких — захищати верховенство права та безпеку громадян. «Протягом останніх 10 років громадяни України багато разів обмежувались у конституційних правах, зокрема в доступі до власних коштів. Крім того, Україна — і досі одна з небагатьох держав у світі, де існує валютний контроль, який фактично перетворює національну валюту на фішку від казино. Адже й досі українці не мають права вільно розпоряджатися коштами. Так, ми можемо тепер дозволити собі купувати імпортні телевізори, але не маємо права після сплати всіх обов’язкових податків, працюючи в білому секторі на власний розсуд, купувати іноземну валюту, якщо ми не маємо потреби відразу її перерахувати за контрактом. Навіть те, що нам було подано як «очищення банківської сфери», до цього не мало жодного відношення. Якщо банк дійсно має проблеми, необхідно змінити керівництво, у крайньому випадку — змусити акціонерів його продати. Утім, при будь-якому варіанті ні вкладники, ні інвестори не повинні втрачати свої гроші», — наголосив С.Ханін.

Як зазначив доповідач, сьогодні знищити будь-який бізнес — справа нетяжка, і жодна комісія не допоможе. Так, адвокат розповів про свій досвід звернення до антирейдерської комісії, де йому відповіли, що наразі «нема ні членів, ні їхніх телефонів», тож доведеться чекати їх призначення. Незважаючи на те що з моменту намагання звернутися до комісії минуло більш як півроку, віз і нині там.

Як наголошують правники, в Україні безвідмовно працює покрокова схема «віджиму» бізнесу. Спочатку до Єдиного реєстру досудових розслідувань потрапляють відомості про злочин. При цьому мотивація не має жодного значення, адже, якщо подивитися статистику СБУ, виявиться, що принаймні половина бізнесу в державі фінансує тероризм. Далі правоохоронці йдуть до реформованих судів, де отримують пачками дозволи на обшуки, арешти рахунків та інші цікаві засоби тиску на підприємців. Найгірше на цьому етапі те, що жодних претензій до правоохоронних органів пред’явити не можна, адже всі процесуальні дії підкріплюються судовими рішеннями.

Дуже добре в цьому напрямку працює АРМА, яка може доволі швидко бути залученою до процесу. Тож згодом власність витікає з легальних рук до «ввічливих хлопців у спортивних костюмах».

Як наголошують адвокати, у таких умовах годі сподіватися на те, що інвестори прийдуть в Україну. Як повідомив С.Ханін, інвестори бажають простих і прозорих правил гри, за яких матимуть можливість після сплати всіх податків і зборів виводити свої гроші з держави без жодних обмежень. Однак навіть величезні тютюнові компанії йдуть з України через тиск, постійні зміни законодавства й намагання обмежити можливості розпоряджатися власними прибутками.

Як зауважив С.Ханін, нині валютні надходження в Україну від заробітчан у рази перевищують надходження від будь-якого виду бізнесу, а Україна поступово перетворюється на постачальника робочої сили. На його думку, активне впровадження плану BEPS призведе до того, що слідом за заробітчанами з країни втече й бізнес. Тож при продовженні такої політики невдовзі тут залишаться тільки депутати та правоохоронці.

Ефективні управлінці

Згодом слово надали начальнику управління менеджменту активів АРМА Вахтангу Бочорішвілі, який почав щодуху виправдовувати державну інституцію. Зокрема, він наголосив, що за весь час його роботи лише один бізнес спромігся надати всі документи та повернути майно у свою власність. Утім, у цій справі прокурор уже більш як півроку вимагає від агентства порушити закон та почати вживати заходів щодо управління зазначеним майном.

Як наголосив В.Бочорішвілі, на нього постійно «заводяться кримінальні справи», адже правоохоронні органи не розуміють та не хочуть розуміти тонкощів роботи АРМА. Повідомив посадовець і про цікаві випадки. Зокрема, коли прокурор напередодні новорічних свят проявляв підвищену активність щодо залучення агентства до початку продажу начебто арештованого на елеваторах зерна. Як з’ясувалося згодом, надані документи на зерно виявилися примірниками, вилученими на елеваторі під час обшуку.

Проте представник АРМА стверджує, що на місці бізнесменів він би першим намагався залучити агентство до процесу. «Що краще: аби ваш мерседес 3 роки стояв на якійсь стоянці чи отримати кошти за його продаж разом із відсотками та купити нову машину?» — запропонував він присутнім цікаву альтернативу. Щоправда, не уточнив, на яке нове авто вистачить тих коштів.

Через терни до змін

Однак палкі промови не справили необхідного враження та розбились об скелі доводів інших учасників. Як зазначила народний депутат, голова тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко, нині до АРМА величезна кількість запитань. Зокрема, через вади законодавства агентство не приймає копій судових рішень від жодних учасників процесу, крім судів і прокурорів. Це дає змогу на законних підставах ігнорувати не тільки власників майна, а й адвокатів та будь-кого іншого. Утім, за підтримки нардепів готується пакет змін, яким планують змусити АРМА співпрацювати з усіма сторонами процесу та ставитись уважніше до своїх обов’язків.

Депутат зазначила, що парламентарі наполегливо працюють над удосконаленням законодавства та розв’язанням системних проблем, аби припинити тиск правоохоронців і державних органів на бізнес. Частіше за все результати роботи — позитивні, але, на жаль, справ про неправомірні дії надзвичайно багато. Це змушує членів ТСК працювати понаднормово.

Г.Янченко стверджує, що цілком відкрита до співпраці. Ба більше, вона знає і номери телефонів, і членів антирейдерської комісії при Міністерстві юстиції. Тож співпрацю з парламентарями не варто недооцінювати. Щоправда, вони беруться тільки за захист інвестицій, у корпоративні конфлікти не втручаються, залишаючи власників сам на сам зі своїми проблемами.

Адвокати пообіцяли до порад дослухатися, але жоден орган в Україні наразі не здобув слави захисника бізнесу. Якщо ви працюєте в прибутковій сфері, рано чи пізно до вас завітають «друзі» з обшуками, перевірками та іншими веселощами життя. Одним з найбільш нестабільних секторів залишається агробізнес. Там рейдерам сприяє все — від наявності достатнього прибутку до величезної кількості вад законодавства. Тож юристи наголошують, що необхідно рухатись у бік прозорого документообігу. Адже чим менше доказів має власник, тим більше шансів утратити бізнес. Або ж доведеться йти на перемовини з рейдерами.

Утім, сумним фактом є те, що представники силових структур форуми, подібні цьому, не відвідують, тому не задумуються над тим, що вони робитимуть після того, як в Україні залишаться тільки малеча та пенсіонери, а всі підприємці втечуть за кордон. А в будь-якій правовій державі їхні навички боротьби з бізнесом точно не матимуть попиту.