Закон і Бізнес


Танго, яке танцюють удвох

Правники обговорили, чим обернуться для бізнесу зміни Цивільного кодексу


Із завершенням реформи корпоративного права акціонери та члени наглядових рад зможуть виконувати свої обов’язки, не перериваючи відпустки, яку вирішать провести на Мальдивах.

№44 (1498) 31.10—06.11.2020
Марина ЛІБЕРМАН
4995

На думку адвокатів, прозорість і легкість ведення бізнесу безпосередньо залежить від того, чи навчаться застосовувати новели корпоративного управління. Утім, доки у власників не з’явиться попиту на реформи, економіка не зрушить з місця.


Реформа, яка відбудеться тільки з кухні

Цивільний кодекс уже застарів, наголошують юристи. Адже прийнятий він ще 2004 року. На думку фахівців, ЦК вже починає суттєво обмежувати бізнес-інтереси. Тож неефективне законодавство необхідно змінювати.

Утім, новий ЦК є лише одним пазлом у більш глобальній реформі, яка передусім стосується корпоративного управління. Фактично вітчизняне законодавство поступово відходить від пострадянських концепцій, усе більше запозичуючи норми англійського права. Як уважають адвокати, різниця в правових системах для цього не повинна стати перешкодою, адже ключовим є те, наскільки зручно вбудовувати українські компанії в транснаціональні корпорації.

Обговоренню стану реформ було присвячено ХІV форум з корпоративного права, який, незважаючи на обмеження, пов’язані з карантином, організувала Асоціація правників України. Лейтмотивом заходу стало запитання «Що відбувається з реформою, коли вже всі втомлені?». Адже наразі ні серед парламентарів, ні серед власників бізнесу нема розуміння, куди далі та навіщо все те потрібне.

Як наголосила голова наглядової ради АТ «Укрексімбанк» Оляна Гордієнко, реформа системи корпоративного управління не відбудеться доти, доки її не почнуть обговорювати на всіх кухнях в Україні. Зокрема, вона наголосила, що корпоративне управлення рухається зі швидкістю «крок уперед — три назад», тому саме правниче середовище повинне стати більш активним для подальшого просування реформи. Проте ключові гравці на цьому полі втомились, а без уваги Європи всі гідні ініціативи можуть загубитися десь у парламентських коридорах.

Неочікувані збори

Сьогодні рух відбувається в кількох напрямках. Перший — напрацювання законопроекту про акціонерні товариства. Він поданий до парламенту та підтриманий у першому читанні. Проте до нього активно продовжують уносити зміни. Цьому допомагає і карантин, і активна взаємодія НКЦПФР з правниками.

Зокрема, карантин, окрім проблем, які він приніс для бізнесу, також мав і зворотний бік медалі, адже всі процеси управління пришвидшилися. На допомогу прийшли тимчасові інструкції, доволі швидко стало ясно, що робота в режимі онлайн є в рази ефективнішою, а рішення, які приймаються, — прозорішими.

Крім того, можливостей для ухвалення рішень віддалено потребують не лише наглядові ради, а й загальні збори акціонерів та інші органи управління АТ. Тож НКЦПФР пропонує ще й механізми ухвалення рішень як цілком в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення, так і дистанційно.

Також пропонують дати можливість власникам, які без попереднього оповіщення раптово зібралися в одному місці та яким сукупно належить 100% акцій, оформлювати свої думки як рішення загальних зборів. На думку правників, це зробить бізнес більш мобільним і загалом спростить його ведення.

Як наголосив член НКЦПФР Максим Лібанов, нині рух вітчизняного законодавства відбувається у двох напрямках — лібералізації форм та способів корпоративного управління для компаній сімейного типу та запровадження жорстких стандартів, які є загальноприйнятими у світі, для тих, кого цікавить вихід на міжнародні ринки.

Ради без голови

Окремий напрям реформи — упровадження європейських механізмів управління в АТ. Розпочали його кілька років тому, але він і досі не досяг своєї мети. Зокрема, ні власники, ні держава, ні правники не відчувають реальної потреби в змінах. Крім того, виявляється, що фахівців, які на цьому спеціалізуються, дуже мало. За таких обставин ані затвердження Кодексу корпоративного управління, ані запровадження нових правил для державних підприємств не є достатньо ефективним.

Під час сесії, присвяченої проблемам корпоративного управління, члени та голови наглядових рад мали можливість поділитися сумним досвідом. Зокрема, як наголосив головний спеціаліст із корпоративного управління ДК «Укроборонпром» Тарас Іванчишин, ми рухаємося з мізерною швидкістю. На його думку, проблеми полягають не лише у вадах законодавства, а й у відсутності належної зацікавленості з боку держави.

Найбільш радикальної думки дотримується О.Гордієнко, яка зазначила, що всі особи, які були зацікавлені в змінах, уже втомилися від реформи, тож вона потребує нового дихання та нової крові. Карантин, як не дивно, пішов на користь, адже члени наглядових рад мають змогу збиратися частіше. Утім, на прийняття та узгодження навіть маленьких документів на 4 сторінки витрачається щонайменше рік. Що вже казати про серйозні та великі документи?

Окремої уваги потребує й незалежність членів наглядових рад, адже європейські традиції погано приживаються на українському ґрунті. Зокрема, далеко не всі розуміють, що рішення, які повинні прийматися наглядовими радами, мають у першу чергу захищати інтереси самої компанії, а не її власників. Така постановка питання додає розпачу кінцевим бенефіціарам, адже, за українською традицією, інтереси власника — понад усе.

Утім, попри всі негаразди та непорозуміння, реформи повинні продовжуватися. Якщо цього не буде зроблено, то вітчизняний бізнес не матиме виходу на міжнародні ринки, українські компанії не впадуть в око інвесторам, а репутація й далі залишатиметься, наче в Гуляйполя.

Зважаючи на тенденції, невдовзі володіння компаніями в сірих зонах буде прирівнюватися до ненадійності та нечесності. Відповідно, бенефіціарам доведеться обирати: або закривати кордони та повертатися жити та працювати в Україну, або змінювати свої компанії з огляду на міжнародні тенденції, отримуючи, крім прибутку, ще й довіру до себе. Усе це повинне змусити власників активніше обирати членів і голів наглядових рад, розібратися в тонкощах корпоративного управління та дослухатися до того, що кажуть адвокати.

Частина публікації, присвячена виступу О.Кота на цьому заході, була видалена. Натомість у наступному номері читайте інтерв’ю з членом робочої групи з рекодифікації цивільного законодавства України, д.ю.н., членом-кореспондентом НАПрН України, заслуженим юристом України Олексієм Котом щодо реального стану справ у  роботі над оновленням цивільного законодавства.