Закон і Бізнес


Процесуальне правонаступництво


№43 (1497) 24.10—30.10.2020
12819

ЦПК не ставить можливість апеляційного оскарження ухвал у залежність від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом. Такий висновок зробив ВС в постанові №756/12128/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

23 вересня 2020 року                       м.Київ                               №756/12128/15-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — СИНЕЛЬНИКОВА Є.В.,
суддів: БІЛОКОНЬ О. В. (суддя-доповідач), ОСІЯНА О. М., САКАРИ Н. Ю., ШИПОВИЧА В. В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 7.02.2019.

Короткий зміст ухвал суду першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулося до суду з позовом до Особи 1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 125639,48 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 18.10.2018, занесену до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» Городиченко Т. Ю. про залучення до участі у справі правонаступника ПАТ «Брокбізнесбанк» — ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Особа 1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського АС від 7.02.2019 апеляційну скаргу Особи 1 на ухвалу суду першої інстанції від 18.10.2018 повернуто заявнику.

Ухвалу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції не відноситься до переліку ухвал, визначеного ч.1 ст.353 Цивільного процесуального кодексу, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, а тому апеляційну скаргу слід повернути на підставі п.4 ч.5 ст.357 ЦПК.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі Особа 1 просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення його апеляційної скарги, оскільки п.28 ч.1 ст.353 ЦПК передбачено оскарження окремо від рішення суду ухвали щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) <…>.

Фактичні обставини, встановлені судом

18.10.2018 Оболонським райсудом м.Києва постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» Городиченко Т.Ю. про залучення до участі у справі правонаступника ПАТ «Брокбізнесбанк» — ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Особа 1 подав апеляційну скаргу.

7.02.2019 Київський АС постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги Особи 1 як такої, що подана на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення (п.4 ч.5 ст.357 ЦПК).

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч.1 ст.8 Конституції). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою (ст.2 закону «Про судоустрій і статус суддів»).

Ідея справедливого судового розгляду полягає в здійсненні судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 27.10.93 у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» (п.33).

Згідно зі ст.129 Конституції однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.352 ЦПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст.353 цього кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.353 цього кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Повертаючи апеляційну скаргу Особі 1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона подана на ухвалу суду першої інстанції, яка не входить до переліку ухвал, передбаченого ст.353 ЦПК, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду.

Однак суд належним чином не перевірив зміст положення ст.353 ЦПК, п.28 ч.1 якої передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

Ухвала суду першої інстанції була постановлена щодо заміни позивача ПАТ «Брокбізнесбанк» його правонаступником ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», отже, підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду на підставі п.28 ч.1 ст.353 ЦПК.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги заявнику на підставі п.4 ч.5 ст.357 ЦПК, чим не дотримався вимог ст.6 конвенції щодо права особи на справедливий судовий розгляд, яка гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Крім того, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції послався на те, що оскаржена Особою 2 ухвала про залучення до участі у справі правонаступника позивача не є окремим письмовим документом та занесена до протоколу судового засідання від 18.10.2018.

Згідно з п.1 ч.1 ст.258 ЦПК судовими рішеннями є, серед іншого, ухвали.

Процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч.2 ст.258 ЦПК).

Відповідно до чч.4, 5 та 8 ст.259 ЦПК ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, які суд постановив, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Постановлення судом першої інстанції ухвали про заміну сторони правонаступником без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання не змінює вимоги п.28 ч.1 ст.353 ЦПК про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не може бути перешкодою у реалізації однієї з основних засад судочинства — забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо допустимості оскарження в апеляційному порядку лише судових рішень, оформлених окремим документом, тоді як ухвала від 18.10.2018 про задоволення клопотання ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про заміну сторони у справі є протокольною, оскільки положення чч.4, 5 ст.259 та ч.1 ст.353 ЦПК не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду залежно від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.

Схожих за змістом висновків дійшов ВС у постанові від 5.02.2019 у справі №903/381/18.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права Особи 1 на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а висновок про те, що ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, є неправильним. Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.4 ст.406 ЦПК у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись стст.400, 406, 409, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.

Ухвалу Київського АС від 7.02.2019 скасувати, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.