Закон і Бізнес


Звіт CEPEJ щодо фінансування сфери правосуддя у 36 державах-членах


Щоб переглянути Звіт натисніть на зображення

23.10.2020 12:36
2608

Оприлюднено звіт Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ) щодо розподілу фінансових ресурсів на судову систему, кількості фахівців та якості правосуддя у 36 державах-членах.


Відповідний документ опубліковано на сайті ВККС, передає «ЗіБ».

Звіт за 2020 рік вперше складається з трьох частин. Перша – містить статистичні дані, таблиці та графіки, на основі яких експертами CEPEJ здійснено аналіз європейських тенденцій у контексті низки тем (бюджет, фахівці у сфері правосуддя, організація судів, користувачі судових послуг, ІТ, ефективність та якість правосуддя). У цій частині здійснено огляд сучасного стану судових систем та проаналізовано загальні тенденції у сфері правосуддя, що наразі існують у європейських країнах, а також випадки відхилення від них у деяких країнах із відповідними коментарями. З метою кращого реагування на поточні події у Звіті проаналізовано роль електронного правосуддя в умовах протидії поширенню Covid-19.

Друга частина Звіту складається з графічних профілів країн, що взяли участь у цьогорічному оцінюванні. Окрім інформації про людські й фінансові ресурси, у цій частині подано відомості про заробітну плату, кар’єрні процедури, а також процедури просування по службі суддів та прокурорів.  Друга частина Звіту також містить дані щодо показників ефективності, розроблені CEPEJ, зокрема коефіцієнти розгляду справ (CR) (наскільки ефективно суди справляються з судовим навантаженням) і час розгляду справ (DT) (кількість днів, необхідна для завершення розгляду справ), що дає змогу проаналізувати ефективність роботи судів усіх трьох інстанцій.

Загалом Звіт є фактично аудитом систем правосуддя європейських країн. Цікаво, що з 2016 до 2018 року 32 країни збільшили свій бюджет, призначений для судів. Найбільше зростання бюджетних асигнувань на суди спостерігалося в Україні (+ 83%, + 105% у національній валюті). Зокрема, зазначається, що Україна у рамках судової реформи інвестувала значною мірою у збільшення заробітної плати суддів та працівників суду, поліпшення умов доступності до правосуддя, технічне оснащення судів та оновлення будівель судів.

Крім того, Україна увійшла до трійки лідерів із комп’ютеризації.

Реалізований бюджет на безоплатну правову допомогу збільшився у 25 державах-членах Ради Європи, державних суб’єктах і одній державі-спостерігачі. 13 держав-членів Ради Європи та одна держава-спостерігач скоротили таке фінансування. Наймасштабніше збільшення такого фінансування зафіксовано в Україні (+ 135% у євро та + 163% у національній валюті). Збільшення витрат пояснюється зростанням щогодинної оплати праці адвокатів та збільшенням кількості справ, у яких надано правову допомогу.

Водночас експертами CEPEJ звернено увагу на значний відтік суддів із судової системи України – близько 30%. Незважаючи на це, за кількістю та темпами розгляду справ результати роботи судів у 2018 році загалом тримаються середніх показників у Європі, а в деяких випадках навіть є вищими європейської медіани.

Реформи, проведені в низці країн, вплинули на ефективність роботи їх систем правосуддя. Водночас у судах та прокуратурах процес фемінізації триває, проте жінки все ще відчувають складнощі в контексті зайняття керівних посад. Спостерігається збільшення кількості адвокатів із суттєвими відмінностями між державами – у середньому 164 адвокати на 100 000 жителів (в Україні – 108 адвокатів на 100 000 жителів).

Варто також зазначити, що дані, які не увійшли до Звіту, але були зібрані під час підготовки, містяться в його третій частині – «CEPEJ-STAT». 

Закон і Бізнес