Закон і Бізнес


Тетяна Борисенко

Звільнення від сплати пенсійного збору за придбане житло: кого стосується і як скористатись


.

Тетяна БОРИСЕНКО, адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери»
5131
5131

Нещодавно багато ЗМІ повідомили про скасування Кабміном пенсійного збору для тих громадян, що придбавають житло вперше. Чи дійсно все так і є, і як на практиці реалізувати цю можливість, - спробуємо розібратися.


Винятки для першого

За загальним правилом, усі фізичні та юридичні особи, які придбавають нерухомість, мають сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Розмір - 1 відсоток від вартості майна, зазначеної в договорі його купівлі-продажу.

Нагадаємо, нерухомим майном є жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Це правило закріплене у пункті 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740, і передбачало кілька винятків. Зокрема, громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше, звільнялися від сплати збору у Пенсійний фонд. Тож насправді ця категорія громадян і раніше не повинна була платити збір.

Але на практиці ця норма не діяла, оскільки інший припис цього ж Порядку (пункт 15-3)  встановлював, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. За відсутності документу про сплату збору нотаріуси просто відмовляли громадянам у посвідченні договорів.

Єдиним виходом із ситуації було звернення до суду з позовом про повернення помилково сплачених коштів. І судова практика у цьому питанні в більшості випадків є на боці платника. Процес повернення свого відсотка утруднений лише перевантаженістю адміністративних суддів та, як наслідок, тривалістю розгляду справи. Так, у відкритому спрощеному (sic!!!) проваджені справа могла розглядатися більше року. Наприклад, Окружний адміністративний суд міста Києва провадження, відкриті у липні цього року, ставить до розгляду на наступний рік.

Що змінилося

Але 29 вересня набула чинності постанова Кабміну від 23.09.2020 № 866. Нею до Порядку внесли певні зміни, які можуть стати тією чарівною пілюлею, що допоможе покупцям нерухомості дійсно бути звільненими від зайвих витрат.

Відтепер у Порядку прямо записано, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше або якщо перебуває у черзі на одержання житла (підпункти «в», «г» пункту 15-2). В такому разі нотаріальне посвідчення договорів здійснюється без документального підтвердження сплати збору, але за наявності підтверджуючих документів (абз. четвертий пункту 15-3).

Такими документами для тих, хто придбає житло вперше, є:

- заява особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- довідки з місць проживання про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (після 1992 року).

Для особи, яка перебуває у черзі на одержання житла, - документ від органу, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов

У Києві, за інформацією офіційного порталу столиці, видача довідки про невикористання права на приватизацію державного житлового фонду здійснюється відділами приватизації через Центри надання адміністративних послуг районних в місті Києві державних адміністрацій безкоштовно протягом 10 робочих днів з моменту подання за наявності довідки про період реєстрації за місцем проживання у відповідному районі міста Києва, якщо в паспорті відсутня така інформація (довідка береться на підприємстві, що обслуговує житловий будинок, гуртожиток), заяви на отримання довідки та копії паспорта (сторінки 1, 2, 3 та всі сторінки з відмітками реєстрації місця проживання).

Плюси і мінуси

Таким чином, ті особи, що не повинні платити 1 % збору на загальнодержавне пенсійне страхування, сьогодні можуть просто надати нотаріусу додаткові документи, передбачені Порядком. Це об’єктивно простіше, швидше та дешевше, ніж повернення коштів в судовому порядку.

Втім, радіти зарано. Річ у тім, що в Україні відсутня внутрішня процедура встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, точніше, відсутній правовий механізм встановлення зазначеного факту (за який відповідає держава). На цьому грунтується правова позиція Верховного Суду у справах щодо повернення помилково сплаченого пенсійного збору при купівлі житлової нерухомості.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було запроваджено з 2013 року. Вся інформація про угоди до 2013 року зберігається в розрізнених архівах місцевих БТІ і не включена до реєстру. Таким чином, особи, що купували нерухомість до 2013 року, за пошуком в новому реєстрі не будуть мати жодних записів.

Крім цього, після відчуження нерухомого майна, пошук по власнику в новому реєстрі речових прав на нерухоме майно не видасть інформації про наявність в особи нерухомості в минулому.

Тож практична реалізація нещодавніх змін до Порядку покладається на чесність та добропорядність громадян, які в заявах про набуття житла вперше будуть надавати лише правдиву інформацію.

Чи залишить держава поза увагою цю прогалину? Навряд. Передбачаю недоотримання Пенсійним Фондом сум збору, які він мав би отримати, якщо б уряд України замість того, щоб кидати кістку громадянам всупереч інтересам пенсійної системи України, розробив дієвий механізм перевірки, чи придбавала особа раніше житло, чи ні.

Одним із виходів з цієї ситуації може стати впровадження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можливості пошуку «нерухомої історії» фізичної особи. Тобто, коли результатом пошуку по РНОКПП (або паспортним даним для осіб, що відмовилися від коду) буде інформація про всі придбані та відчужені особою об’єкти нерухомого майна у минулому. Наступним кроком могло б стати чищення Авгієвих стаєнь місцевих БТІ та формування окремого реєстру, по якому нотаріуси могли б перевіряти інформацію щодо наявності у особи нерухомого майна, придбаного до 2013 року.

Звісно, таке завдання вимагає коштів, сил та бажання дійсно вирішити проблему, а не отримати додатковий процент популярності таким очевидно необдуманим управлінським рішенням.

Закон і Бізнес