Заочне виселення

Державний виконавець має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні цим приміщенням. Такий висновок зробив ВС в постанові №203/2519/19, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

9 вересня 2020 року                         м.Київ                                №203/2519/19

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — КРАТА В.І.,
суддів: АНТОНЕНКО Н.О., ДУНДАР І.О., ЖУРАВЕЛЬ В.І. (суддя-доповідач), КРАСНОЩОКОВА Є.В. —

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.10.2019 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2020.

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У липні 2019 року Особа 1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального ВДВС м.Дніпра Куземи Я.Г., заінтересована особа — Особа 2.

Скарга мотивована тим, що у провадженні Центрального ВДВС м.Дніпра перебуває виконавче провадження №59279622 щодо виконання заочного рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.04.2019 про усунення Особі 2 перешкод у користуванні житлом (квартирою за Адресою 1) шляхом виселення Особи 1 (справа №203/665/18).

12 липня 2019 року зазначене рішення виконане у примусовому порядку. При цьому державний виконавець здійснив примусове проникнення до спірного житла без відповідного дозволу суду на такі дії.

У зв’язку з наведеним просив:

— визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального ВДВС м.Дніпра Куземи Я.Г. щодо проникнення до його квартири без рішення суду про примусове проникнення до житла;

— зобов’язати державного виконавця Центрального ВДВС м.Дніпра Кузему Я.Г. повернути йому вилучені 12.07.2019 речі.

Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

Ухвалою Кіровського райсуду м.Дніпропетровська від 21.10.2019, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2020, скаргу Особи 1 задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Центрального ВДВС м.Дніпра Куземи Я.Г. щодо проникнення 12.07.2019 до житла Особи 1, а саме — квартири за Адресою 1 (виконавче провадження №59279622).

Зобов’язано державного виконавця Центрального ВДВС м.Дніпра Кузему Я. Г. повернути Особі 1 описані та вилучені 12.07.2019 з квартири за Адресою 1 згідно з актом про опис відповідного майна боржника речі (виконавче провадження №59279622).

Суди дійшли висновків про те, що, усупереч положенням ст.18 закону «Про виконавче провадження», державний виконавець проник у квартиру боржника Особи 1 за відсутності вмотивованого рішення суду про надання дозволу на таке проникнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2020 року до суду касаційної інстанції від Центрального ВДВС м.Дніпра надійшла касаційна скарга, в якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог скарги <…>.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Представник Центрального ВДВС м.Дніпра зазначає, що при примусовому виконанні рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.04.2019 (справа №203/665/18) про усунення перешкод Особі 2 у користуванні квартирою за Адресою 1 шляхом виселення Особи 1 державний виконавець Кузема Я.Г. діяла відповідно до вимог закону «Про виконавче провадження».

Вважає, що проникнення до житла здійснено на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення, що відповідає положенням ст.18 закону «Про виконавче провадження».

Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.18 закону «Про виконавче провадження».

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, наведені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що у провадженні Центрального ВДВС м.Дніпра перебуває виконавче провадження №59279622 щодо виконання рішення Кіровського райсуду м.Дніпропетровська від 19.04.2019 про усунення Особі 2 перешкод у користуванні житлом шляхом виселення Особи 1 з квартири за Адресою 1 (справа №203/665/18).

12 липня 2019 року державний виконавець Центрального ВДВС м.Дніпра Кузема Я.Г. за участю понятих та працівників поліції здійснила примусовий вхід до квартири за Адресою 1, опис та вилучення майна боржника, а також звільнення квартири від майна боржника, що підтверджується відповідними актами державного виконавця від 12.07.2019.

Особа 1 оскаржив зазначені дії державного виконавця у судовому порядку, посилаючись на відсутність окремого вмотивованого рішення суду про надання дозволу на проникнення до його житла.

Установивши, що проникнення до квартири боржника відбулося за відсутності вмотивованого рішення суду про надання дозволу на таке проникнення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність зазначених дій державного виконавця.

При цьому суди вказали, що відповідно до ст.18 закону «Про виконавче провадження» обов’язковою передумовою для примусового проникнення у приміщення боржника для його виселення є попереднє ухвалення судом у порядку ст.439 Цивільного процесуального кодексу рішення про надання дозволу на таке проникнення.

Колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 447 ЦПК передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 закону «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.66 закону «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення. Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов’язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Згідно з п.4 ч.3 ст.18 закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника — фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можна звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Отже, державний виконавець за умови дотримання вимог ст.66 закону «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом, що не було враховано судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.

За таких обставин суди дійшли помилкового висновку про неправомірність дій державного виконавця.

Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржені судові рішення — скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні скарги Особи 1.

У зв’язку із задоволенням касаційної скарги з Особи 1 на користь Центрального ВДВС у м.Дніпрі підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1921 грн. та за подання касаційної скарги в розмірі 2102 грн.

Керуючись стст.141, 400, 409, 412, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального ВДВС у м.Дніпрі задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.10.2019 та постанову Дніпровського АС від 16.04.2020 скасувати.

У задоволенні скарги Особа 1 на неправомірні дії державного виконавця Центрального ВДВС у м.Дніпрі Куземи Я.Г., заінтересована особа — Особа 2, відмовити.

Стягнути з Особи 1 на користь Центрального ВДВС у м.Дніпрі судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1921 грн. та за подання касаційної скарги в розмірі 2102 грн.

З моменту прийняття цієї постанови ухвала Кіровського райсуду м.Дніпропетровська від 21.10.2019 та постанова Дніпровського АС від 16.04.2020 втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.