Корупція на поруках

Один топ-чиновник жодним чином не може гарантувати виконання іншим обов’язків у межах кримінального провадження. Тож коли нардепи, заявляють, що беруть на поруки високопосадовця, — це не більше, ніж піар.

Тому група народних депутатів внесла проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особистої поруки» (№4222). Ним пропонується позбавити осіб, зазначених у пп.«а», «б» п.1 ч.1 ст.3 закону «Про запобігання корупції», права виступати поручителями у кримінальних правопорушеннях. Щоправда, не взагалі всіх, а тільки корупційних і лише щодо посадовців, перелічених у тих самих пунктах, у т.ч. нардепів.

Сама по собі ідея, напевне, варта втілення. Втім, автори не пояснюють, чому виняток пропонується встановити саме щодо правопорушень, підслідних Національному антикорупційному бюро України. Хоча порука нардепів може використовуватися для «політичного піару та дезінформації щодо винуватості/невинуватості підозрюваного, обвинуваченого в очах суспільства» й в інших досудових розслідуваннях.

Можливо, причина в тому, що проект запропонували нардепи із фракції «Голос», колишній лідер якої, за деякими твердженнями, причетний до приховування статків від оподаткування. А це — не підслідність НАБУ.