Закон і Бізнес


Коли «метрополія» хвалить «колонію»

Що не так із висновками Венеціанської комісії щодо проекту №3711?


.

№43 (1497) 24.10—30.10.2020
АНТОНІНА СЛАВИЦЬКА, народний депутат України
3335

Висновок Венеціанської комісії щодо президентського законопроекту №3711 отримав різні оцінки та відгуки. Кожен виокремив те, що вважав головним, і це «головне» у кожного різне — з огляду на власні пріоритети. Що ж не так із цим висновком?


Іноземці — наше все?

Українські видання, близькі до «соросівських» кіл, невдовзі після засідання Венеціанської комісії вийшли з такими заголовками: «Венком позитивно оцінив пропозицію щодо створення конкурсної комісії по відбору нових членів ВККС за участі міжнародних експертів». Привід для радості був, таким чином, окреслений гранично чітко: нас хвалять за чергове залучення до наших внутрішніх процесів людей із паспортами інших країн. І це — головне.

Але головне для кого? Для «венеціанців», які консервують присутність іноземного «елементу» в системі правосуддя? Чи для української влади, яка радо догоджує закордонним кураторам? Чи для пересічних громадян — «клієнтів» нашої Феміди?

Щоб відповісти на це питання, коротка передісторія ситуації.

Отже, на стіл до ВК потрапив президентський законопроект №3711, який з’явився на сайті Верховної Ради ще у червні. Документ зветься «Про внесення змін до закону «Про судоустрій та статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування». У пояснювальній записці зазначається, що мета проекту — привести законодавство у відповідність до рішень Конституційного Суду.

Бо раніше, а саме 11.03.2020 КС уже частково забракував судову реформу Президента Володимира Зеленського. А перед тим, 18.02.2020, визнав неконституційною ліквідацію Верховного Суду України ще його попередником — Петром Порошенком.

Із турботою про ВС

Що запропонував улітку чинний глава держави, аби виправити ситуацію? Передусім, проектом №3711 скасовується норма про скорочення суддів ВС (за реформою В.Зеленського склад ВС мав скоротитися із 200 до 100 суддів).

Цей момент ВК сподобався: комісія позитивно відзначила повернення до попередньої концепції на своїй сесії, яка проходила 8—9 жовтня в онлайн-режимі в Парижі. «Венеціанська комісія наполягає на тому, що відповідно до європейських стандартів зменшення кількості суддів ВС, яке планувалося українською владою раніше, в будь-якому випадку не може припинити повноваження діючих суддів ВС. Для будь-якої реорганізації ВС слід дотримуватися основних принципів щодо незмінюваності суддів», — говориться у висновку.

Дивно, однак, що ВК уже вкотре товче воду в ступі з приводу ВС. Річ у тім, що таких судів у нас… два. Точніше, дві юридичні особи — під назвами «Верховний Суд України» та просто «Верховний Суд». Друга інституція виникла внаслідок реформи 2016 року, коли ВСУ було ліквідовано. Ще на початку поточного року в ВСУ лишалося 9 суддів, які відмовилися йти у відставку чи брати участь в конкурсі до нового ВС.

Але згодом КС визнав таку реорганізацію такою, що не відповідає духу і букві Основного Закону. Єдиний орган конституційної юрисдикції визначив, що звичайний закон не може ліквідувати Верховний Суд (хоч би як його не назвали: ВС чи ВСУ). Тому положення закону щодо ліквідації ВСУ є неконституційними. Та, схоже, у ВК щодо цього не поінформовані.

Стурбованість підпорядкуванням

Але повернемося до проекту №3711. З нього також випала згадка про комісію з питань доброчесності та етики, яка була у реформі В.Зеленського і яка могла б впливати на Вищу раду правосуддя. Натомість прописано порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів — «одного з ключових органів суддівського врядування».

Новий склад ВККС має призначати ВРП за результатами конкурсного відбору. У склад конкурсної комісії В.Зеленський пропонує включити іноземних експертів. Як відомо, подібна практика була і при відборі суддів Вищого антикорупційного суду.

Даний момент у цілому також імпонує «венеціанцям». Нагадаємо, що у листопаді минулого року парламент ухвалив ініційований Президентом закон, за яким усі члени ВККС були звільнені. Новий склад мав бути обраний за участі міжнародних експертів, проте КС визнав вказані положення закону неконституційними. І ось тут якраз ВК відчуває легку стурбованість.

Бо хоча у комісії і вітають «спрямованість проекту №3711 на відновлення складу ВККС з метою відновлення процедури відбору суддів першої та другої інстанції», там же і звертають увагу на те, що «проект націлений на підпорядкування ВККС Вищій раді правосуддя. Однак відносини між цими органами повинні вирішуватися лише в рамках більш широкої реформи. До цього часу ВРП не повинна отримувати ширших повноважень стосовно ВККС».

Ще б пак. Адже ВККС планується перевести під нагляд та контроль іноземців.

«ВК позитивно оцінила пропозицію щодо створення конкурсної комісії по відбору нових членів ВККС за участі міжнародних експертів; рекомендувала скористатися успішним досвідом створення та функціонування конкурсної комісії за участі міжнародних експертів, який було застосовано при створенні ВАКС, а також звернула увагу на низку пропозицій щодо надання додаткових повноважень ВРП стосовно функціональної підпорядкованості ВККС Вищій раді правосуддя», — говориться у висновках ВК.

Мішень для биття

Атаки на ВРП та протиставлення її ВККС далися взнаки ще й у такому пасажі від ВК: «Під час віртуальних зустрічей, які відбулися в рамках підготовки висновку, делегація дізналася про звинувачення у корупції щодо деяких членів судової влади, зокрема ВРП. Крім того, делегація отримала суперечливу інформацію щодо деяких членів ВРП, які були призначені відповідно до правила, згідно з яким не допускається послідовне призначення на два терміни. Питання довіри до цього найвищого органу судової влади було постійною темою на всіх віртуальних зустрічах».

У цьому абзаці прекрасним є все: і віртуальні зустрічі та віртуальні ж плітки, і «суперечлива інформація» (якщо вона суперечлива, то чи варто виносити її на широкий загал?), і якісь міфічні звинувачення у корупції. Якщо останні існують, то чому б не оприлюднити деталі включно обвинувальними актами — кого, за що і як звинувачували? І як покарали? А якщо не карали і не звинувачували, то чи будуть принесені з цього приводу вибачення? Хоча б віртуальні, якщо на реальні забракне ресурсу…

Пригадується, як ще раніше одна із активісток Центру протидії корупції писала таке: «В.Зеленський знову встає на ті самі граблі і навіть не вчиться на власних уроках. Адже його перша спроба реформувати суди провалилася з тріском у січні цього року саме через ВРП. І зараз Президент знову дає нереформованому органу всі повноваження на реформування судової системи, що навіть звучить абсурдно».

Мішень для прицільного биття, так чином, визначена давно, і це — ВРП. Якщо ВКСС та іноземні експерти у складі конкурсних комісій — це перший стрижень висновків ВК, то претензії до ВРП — стрижень номер два. І добре, якби ці претензії були обґрунтованими, а не рівня «ми тут щойно почули через Zoom про те, що комусь висунуто обвинувачення у корупції».

Подвійні стандарти

Але навіть і це не так важливо у висновках ВК. Важлива втрата нашого інституційного суверенітету, котра стає дедалі очевиднішою з кожними подібними висновками. Нам знову вказують, кого «карати», а кого — «милувати», а також кого залучати до процесу покарань та помилувань.

До речі, значимий нюанс. Наші активісти, вигодувані молоком західним грантів, навіть у підході до резолюцій ВК являють подвійні стандарти. Бо якщо ВК каже, що наш закон про мови — недосконалий та дискримінаційний, це або спростовується, або ігнорується. Натомість коли йдеться про інвазію все нових та нових іноземних експертів — така порада автоматично переходить до розряду must do and must have.

Причому за невиконання рекомендацій (або за зволікання з виконанням) нам погрожують санкціями у вигляді позбавлення кредиту МВФ. Мається на увазі, не сам МВФ погрожує, а його тутешні апологети, які працюють як мінімум на дві держави, чи то пак на дві сторони. Хоча чому, власне, на дві? Здається, українського в їхніх діях та публічних заявах не так вже й багато.