Закон і Бізнес


Юридичний сюрреалізм

РАУ обурили підозри на адресу адвокатів у причетності до вибуху


Під час обговорення Сергій Осика (перший праворуч) запропонував подати до суду на дії ВАКС.

№42 (1496) 17.10—23.10.2020
Вікторія ЯКУША
1859

Адвокатура усіма силами намагається протистояти зовнішнім та внутрішнім зазіханням на її діяльність. Але проблеми вирішуються лише ситуативно, їхній вектор залишається той самий. Адвокати все ще змушені доводити своє право захищати.


Холодна війна у гарячій стадії

Рада адвокатів України на черговому засіданні обговорила «свіжі» проблеми, що стосуються не лише конкретних ситуацій, але і глобальних питань філософії адвокатури та її незалежності.

Зокрема, члени РАУ обговорили скаргу від 7 жовтня, що була направлена суддями Вищого антикорупційного суду до Вищої ради правосуддя. У ній з-поміж іншого згаданий вибух, який стався на подвір’ї установи. Автори скарги розцінили інцидент як організовані злочинні дії за змовою окремих адвокатів, Національної асоціації адвокатів України та невстановлених осіб.

Доповідач Оксана Каденко зазначила, що це звернення виглядає за своїм змістом як юридичний сюрреалізм. Оскільки деякі судді тлумачать відводи та клопотання, а також внесення відомостей до ЄРДР як спосіб тиску на суд. Хоча це є об’єктивними формами реагування у процесі захисту інтересів клієнта.

Крім того, із відеозаписів судових засідань видно, що суддя ВАКС фактично озвучив ультиматум: протягом 10 хв. клієнт мав подумати, чи користуватися надалі послугами адвоката. Залежно від цього і вирішуватиметься питання про обрання запобіжного заходу. Як наслідок, деякі клієнти відмовилися від своїх адвокатів.

О.Каденко також звернула увагу, що НААУ, як і будь-яка юридична особа, апріорі не може бути суб’єктом злочину, а тому такі наклепи щонайменше суперечать нормативній логіці. Тому це звернення можна розглядати лише як спробу дискредитувати органи адвокатського самоврядування.

Дозволу на «голос» не давали

Тиск убачають і в тому, що адвокати дають інтерв’ю для ЗМІ. Але члени РАУ зауважили, що жодною нормою законодавства не заборонено коментувати судові провадження у пресі. Адвокати поставили риторичне запитання: яким чином адвокат, висловлюючи свою позицію, може втручатись у діяльність судді?

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова також проінформувала, що проти адвокатів почали відкривати кримінальні провадження за коментування у ЗМІ судових процесів, зокрема і закритих. Хоча такі коментарі, на її погляд, не порушують таємниці досудового розслідування.

Окремої уваги, на думку адвокатів, заслуговує і нове формулювання, яке вжите у зверненні та фактично нівелює Кримінальний процесуальний кодекс. Мова йде про стадію «оголошення доказів прокурорів», яка замінила наявну «дослідження доказів прокурорів».

Один з адвокатів, який захищав інтереси клієнта у ВАКС, Петро Бойко, зазначив, що підозри адвокатів у організації вибуху на території суду, які виходять від суддів, є неприпустимими. Він зауважив: «Єдина наша зброя — це слово».

Також адвокат нагадав, що існує лише дві форми судочинства — змагальна та інквізиційна. Змагальна — це здорова форма судочинства, а витоки інквізиційної форми, на думку П.Бойка, сягають радянського минулого, проте окремі судді упроваджують саме таке судочинство.

Адвокати нагадали, що всі судові процеси транслюються на YouTube. Тому будь-хто може їх переглянути і зрозуміти, чи чинився адвокатами тиск на суддів. Фактично йдеться про те, аби адвокати відкривали рот лише тоді, коли на це буде відповідна «команда».

Хронічність чи хронологія?

Не оминули увагою члени РАУ також висновок Венеціанської комісії щодо законопроекту №3711. Так, Л.Ізовітова підкреслила, що деякі його положення викладено у дуже тенденційній політизованій манері. Окремі пункти стосуються фактично індивідуальних характеристик членів органів правосуддя, що взагалі не є предметом регулювання проекту.

До того ж адвокатуру позбавлено права долучитися до формування складу ВККС, і про це у висновку не йдеться. «Ми бачимо, що позиція експертів є упередженою і полягає в тому, щоб зменшувати участь адвокатури у формуванні органів правосуддя. Натомість чітко підтримується необхідність залучати міжнародних експертів і громадськість», — зауважила Л.Ізовітова.

Особливу увагу вона звернула на п.18 цього висновку, який, по суті, обвинувачує НААУ в тому, що «деякі члени ВРП, всупереч закону, перебувають у представництві цього органу повторно». Однак голова РАУ зауважила, що ВРП було створено лише у грудні 2016 року, а почав працювати цей орган на початку 2017-го. Членів ВРП обрано на 4 роки. До 2017-го діяв інший орган — Вища рада юстиції, отже, повторно до ВРП ніхто не міг бути обраний.

Тож виходить, що там, де експерти бачать чергову хронічну хворобу у вигляді подовження повноважень, самі адвокати тверезо оцінюють законодавство і звертаються до елементарної хронології.