Узи патріархату
Чому європейки не проти позбутися дівочого прізвища
Вважається, що спільне прізвище символізує відданість одне одному і міцність союзу, хоча чоловіки все ж рідко беруть прізвище дружини.
Здавалося б, традиція брати прізвище чоловіка при вступі в шлюб — це щось патріархальне, мало не допотопне. Так чому ж так багато західних жінок дотримуються цього правила?
У США більшість жінок, виходячи заміж, беруть прізвище чоловіка — приблизно 70%. Серед британок ця цифра ще більша — близько 90% (згідно з дослідженням 2016 року). При цьому 68% жінок у США віком до 30 років називають себе феміністками, а у Великій Британії — близько 60%, пише Бі-Бі-Сі.
У багатьох країнах Європи спостерігається така ж тенденція (найбільш помітні винятки — Іспанія та Ісландія, а також Греція, де з 1983 року жінка зберігає своє дівоче прізвище протягом усього життя).
Навіть у Норвегії, яка регулярно займає високі місця в рейтингах гендерної рівності, більшість заміжніх жінок мають прізвище чоловіка. Там, правда, приблизно половина зберігає своє дівоче прізвище як середнє ім’я, яке служить свого роду додатковим прізвищем.
Вчені виділили дві основні причини для зміни прізвища в Британії і Норвегії. Перша — сила патріархальної традиції, друга — ідеал гарної сім’ї.
Прикметно, що в соцмережах якраз підтримується концепція «старомодної і романтичної історії кохання» із заручинами, медовим місяцем.
Зрештою, вчені вважають, що фемінізм дає жінці свободу вибору. І якщо вона сама вирішила взяти прізвище чоловіка, це не означає, що вона піддалася впливу патріархальних норм.