ВС визнав справедливим покарання китайському шпигуну
Шпигунство у формі збирання відомостей, які становлять державну таємницю, може вчинятися тільки з метою передачі таких відомостей іноземній державі чи іноземній організації.
Про це йдеться у постанові ККС ВС № 204/82/18, передає «Закон і Бізнес».
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу захисника громадянина Китайської Народної Республіки, засудженого за шпигунство до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна (ч. 1 ст. 114 КК України).
Як установили суди, професор наукової установи КНР, прибувши до України в межах офіційного контракту, проводив шпигунську діяльність, яка виражалася в збиранні інформації в галузі бойового ракетобудування, що становить державну таємницю України, має гриф обмеження доступу «таємно». Ці дії він вчиняв з метою подальшої передачі відомостей до іноземної організації на території КНР або представникам цієї організації.
У касаційній скарзі захисник просив скасувати судові рішення щодо засудженого, а кримінальне провадження закрити, оскільки в діянні немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України. Вважає, що особу засуджено безпідставно, адже суди першої та апеляційної інстанцій не встановили мотивів, з яких вона діяла, що є невід’ємною частиною суб’єктивної сторони складу злочину.
На думку ККС ВС, зазначені доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
Об’єктивна сторона шпигунства полягає у таких діях: 1) передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 2) збиранні відомостей, що становлять державну таємницю, з метою передачі їх зазначеним суб’єктам.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій (формальний склад злочину): або передачі відомостей, які становлять державну таємницю, іноземній державі, іноземній організації чи їх представнику, або отриманні чи накопиченні зазначених відомостей.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що збирає чи передає іноземній державі, іноземній організації або їх представнику відомості, які становлять державну таємницю, і бажає цього.
Крім того, шпигунство у формі збирання відомостей, які становлять державну таємницю, може вчинятися тільки зі спеціальною метою, а саме: з метою передачі таких відомостей іноземній державі, іноземній організації або їх представникам. При цьому мотиви злочину на кваліфікацію дій за ч. 1 ст. 114 КК України не впливають.
Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, особа збирала відомості, що становлять державну таємницю, саме з метою передачі іноземній організації або їх представникам та отримала такі відомості від іншої особи.
Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення особою зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії. Апеляційний суд належним чином перевірив усі викладені в апеляційній скарзі доводи, зокрема доводи сторони захисту про невстановлення мотиву вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав для закриття кримінального провадження, і визнав їх необґрунтованими.