Жінка на мільйон
Дисциплінарний орган покарав за хибне уявлення про родинні зв’язки
Батька своєї дитини особа може вважати членом сім’ї чи ні? Одеська Феміда переконана, що ні, якщо чоловік не проживає разом, не веде спільного господарства, а шлюб офіційно не зареєстрований. Отримувати подарунки від такої особи заборонено.
Складні стосунки й декларація
Вікторія Літвінова з Приморського районного суду м.Одеси 4 роки тому отримала подарунок грішми й задекларувала його. Дарувальник, який на той час не був її близькою особою чи членом сім’ї, зробив презент майже на мільйон, а точніше — на 960 тис. грн.
Подарунок не минув уваги громадськості та поліції, і на жінку склали протокол за ст.1725 Кодексу про адміністративні правопорушення, оскільки було порушено ст.23 закону «Про запобігання корупції». Утім, вона пояснила в суді, що живе із забезпеченим дарувальником, хоча їхні стосунки ніяк не регламентує закон. Одначе суд не пішов назустріч таким стосункам і констатував, що чоловік, який подарував коханій гроші, не перебуває з нею в шлюбі й навіть не проживає разом.
Утім, у лютому 2019 року Київський районний суд м.Одеси виніс постанову у справі, якою закрив провадження через закінчення строків для накладення адміністративного стягнення. Проте таке рішення не сподобалось уже власниці подарунка, і вона звернулася до апеляційного суду.
Незважаючи на те що подала апеляційну скаргу, порушниця затягувала розгляд справи, не прийшовши на 6 судових засідань із семи.
Апеляційний суд установив, що на момент, коли чоловік подарував жінці гроші, вони не перебували в офіційному шлюбі й не жили разом. Друга інстанція також відхилила доводи апеляційної скарги стосовно того, що жінка не є суб’єктом відповідальності за інкримінованим їй правопорушенням, оскільки з 5.11.2009 безперервно перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Відхилив і посилання на те, що в поданому 3.11.2016 повідомленні про суттєві зміни в майновому стані фактично відображено набуття у власність за відплатним правочином квартири, а не коштів. Адже це повідомлення також містить інформацію щодо отримання подарунка в грошовій формі.
З розписки від 21.10.2016 суд також установив, що гроші, які громадянка отримала від дарувальника, призначені для того, щоб купити квартиру для їхньої спільної доньки. Вона про це сама й повідомила до Національного агентства з питань запобігання корупції.
Між іншим, жінка вже понад 10 років не здійснює правосуддя, адже перебуває у відпустці по догляду за дітьми.
Апеляційна інстанція дійшла висновку, що суддя винна в скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено в ч.1 ст.1725 КпАП. Рішення набрало законної сили, адже Верховний Суд відмовився відкривати касаційне провадження. Хоча В.Літвінова пробувала й там домогтися справедливості та відстояти право на подарунки.
Приховані розбіжності
Крім того, НАЗК рішенням від 12.07.2019 №1993 встановило, що порушниця за 2016 рік зазначила недостовірні відомості стосовно своєї посади. Не повідомила про квартиру, яка належить на праві спільної власності членам її сім’ї, та іншу, що належить виключно їй. Не поінформувала, що користується земельною ділянкою за фактичним місцем проживання. Задекларувала неправдиві відомості про власні доходи, які отримала від соціальних виплат. Не зазначила даних про видатки та правочин, здійснений за звітний період, на підставі якого набуто право власності на квартиру.
Розбіжність між недостовірними відомостями, відображеними в декларації, та даними щодо її майна — на понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. А це діяння вже підпадає під ознаки злочину, відповідальність за який передбачено в ст.3661 Кримінального кодексу.
Прикметно, що скаргу на В.Літвінову до Вищої ради правосуддя направив відомий одеський забудовник, вимагаючи притягнути жінку до дисциплінарної відповідальності та звільнити. Можна припустити, що в заявника є якийсь бізнесовий інтерес, оскільки він наголосив, що суддя та її чоловік «намагалися уникнути відповідальності за привласнення комунальної власності на підставі заочних рішень».
Проступок без умислу
Утім, дисциплінарний орган цього аспекту не торкався, а проступок побачив саме в недостовірному декларуванні. Адже за результатами проведеної перевірки виявилося, що суб’єкт декларування справді повідомив не про все.
У постанові Одеського апеляційного суду, якою встановлено винуватість В.Літвінової в скоєнні адміністративного правопорушення, сказано, що «передбачені ст.23 закону «Про запобігання корупції» обмеження щодо одержання подарунка є одним з превентивних антикорупційних механізмів, який забороняє відповідним суб’єктам укладати визначені договори дарування незалежно від реальної мети їх укладання. Сам факт укладання договору дарування є достатнім для констатації порушення встановлених законом обмежень».
Водночас, за висновком ДП, матеріали справи дають підстави для висновку, що дії судді, які стали підставою для визнання її винною, не мають ознак умислу. Бо подарунок отримано від батька її дитини. І хоча відповідні дії суддя допустила на порушення приписів закону «Про запобігання корупції», але взяла гроші внаслідок власної недбалості, а не умислу.
Хоча члени ВРП й констатували факт порушення, як покарати людину, не знали. Мали би підстави відправити її чинити правосуддя до нижчої інстанції, та це неможливо. Також особу можна було б відсторонити від роботи і направити до Національної школи суддів учитися правильно декларувати майно. Однак вона й так не працює та перебуває в декреті вже понад 10 років. А для проходження курсу підвищення кваліфікації жінку довелося б відірвати від догляду за дітьми.
Єдиний можливий спосіб покарання — подання на звільнення. Однак у рішенні ДП констатується, що встановлені під час дисциплінарного провадження обставини не дають підстав застосувати стягнення, яке є найсуворішим, у цьому випадку. Зійшли на тому, що варто винести судді сувору догану з позбавленням доплат на 3 місяці. Хоч останніх вона й так не отримує…