Закон і Бізнес


Спірна резидентність

Чи є роялті прибутком і хто може називатися бенефіціарним власником?


№40 (1494) 03.10—09.10.2020
Ігор НОВИКОВ
5594

Податки й об’єкти авторського права змушені миритися. Бухгалтерський облік, податкові пільги та судова практика — усе, що варто знати тим, хто користується та надає в користування об’єкти права інтелектуальної власності.


Об’єктивно про податки

Український інститут інтелектуальної власності організував проведення вебінару на тему «Оподаткування у сфері ІВ».

Кандидат економічних наук, юрист у сфері інтелектуальної власності Юлія Борко присвятила свою доповідь особливостям бухгалтерського обліку та оподаткування об’єктів прав ІВ. Відповідно до п.14 ч.1 ст.120 Податкового кодексу нематеріальні активи являють собою право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права. Після того як об’єкти ІВ починають використовуватись у господарській діяльності, постають питання про їх оподаткування.

При цьому при постановленні на облік ліцензійного договору ми повинні розуміти, що ж саме ставимо на облік. Адже обліковується не договір, а ліцензія, видана на його підставі. Вона в такому разі є дозволом на використання об’єкта права ІВ, що дається на підставі ліцензійного договору.

Нематеріальний актив, як об’єкт бухгалтерського обліку та фінансової звітності, повинен при цьому відповідати ряду ознак. Так, він не повинен мати грошової форми за всіма її еквівалентами й матеріальної форми, а також не повинен бути дебіторською заборгованістю. Об’єкт мусить мати строк використання більше ніж рік, однак може бути відокремленим від підприємства. При цьому повинне існувати ймовірне одержання економічної вигоди, пов’язаної з використанням об’єкта.

Усі методи для оцінки прав інтелектуальної власності більшість оцінювачів розглядають із позиції трьох класичних підходів: витратного; порівняльного, або ринкового; дохідного. До речі, питання включення роялті до витрат для тієї сторони, яка їх сплачує, не вирішено українським законодавством.

Податковий кодекс виписаний таким чином, що включити роялті до витрат доволі складно. Раніше можна було довести, що це де-факто є використанням об’єктів права ІВ, але на сьогодні ці пункти з ПК вилучені. Роялті радує тільки однією наявною пільгою — щодо податку на додану вартість. Але пільговою є операція тільки в тому випадку, коли передається не право власності на об’єкт права ІВ, а лише право на його використання.

У ст.134 ПК також сказано, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього кодексу.

Отримувачами авторської винагороди за укладеним договором можуть бути як резиденти, так і нерезиденти України. При виплаті винагороди потрібно визначити, з якої саме країни цей нерезидент, чи є в нас із нею договори про уникнення подвійного оподаткування.

Розтлумачити поняття

Адвокат Лариса Антощук розповіла про найпоширеніші податкові ризики у сфері ІВ. Щодо торгових марок, зокрема ліцензійних та дистриб’юторських договорів, найчастіше виникають питання трансфертного ціноутворення, питання території захисту та юрисдикції певної реєстрації, а також питання щодо роялті у складі вартості товару чи роялті за право нанесення торгової марки на вироблену продукцію. А у випадку авторського права на фото та відеоматеріали, тексти та музику зазвичай ставляться питання про податкову резидентність власника майнових прав, підтвердження наявності майнових прав і питання авторства.

Поширене питання щодо того, чи є бенефіціарним власником отримувач пасивного доходу у вигляді роялті від української компанії за кордоном, лягає в площину розуміння самого поняття «бенефіціарний власник». І тут різниця полягає в тому, який підхід застосовується — податковий чи господарський.

Так, відповідно до податкового підходу бенефіціарним отримувачем доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, уважається особа, котра має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним власником не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо вона має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним отримувачем такого доходу. Ці норми закріплено в п.103.3 ст.103 ПК.

Поряд із цим, за господарським підходом, кінцевий бенефіціарний власник — це фізособа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльністю юрособи безпосередньо або через інших осіб. Це визначення закріплено в ст.641 Господарського кодексу та п.3 ст.1 закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

У судовій практиці щодо вирішення питання про те, чи є нерезидент бенефіціарним власником, можна звернутися до справи №826/15966/16. У ній позиція податкового органу полягала в тому, що користувач не є бенефіціарним власником, а тому мав сплатити податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15%. До того ж згідно з договором комерційної концесії між платником і користувачем правовласником системи (мережі ресторанів громадського харчування) та засобів індивідуалізації визначено компанії США та Люксембургу.

Позиція платника полягала ж у тому, що користувач є бенефіціарним власником доходу, оскільки роялті в розмірі 6% від доходів за користування об’єктами права ІВ він сплачував правоволодільцю — резиденту Російської Федерації. Відповідно до виданих довідок користувач є резидентом РФ у розумінні угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Урядом України й урядом РФ. Суд ухвалив рішення на користь платника податків.

Усі ці визначення, хто є резидентом, а хто, навпаки, ним не вважається, особливо у сфері інтелектуального права, наводять на думки про казкову резиденцію Діда Мороза, яка нібито визначена адресою для листування, але насправді не відомо, резидентом якої країни є цей дід. Можливо, він теж ухиляється від сплатиподатків? Судовий спір про такого персонажа цілком міг би зайти в глухий кут, оскільки він використовує різні імена — від Santa Claus до Papa Noel.

От де потрібно реєструвати юридичну особу — у резиденції найбільш невловимого персонажа.