Закриття справи «Роттердам+» підтвердили в Офісі Генпрокурора
Офіс Генерального прокурора погодився із позицією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та залишив в силі її рішення про закриття справи "Роттердам+" на підставі відсутності доказів вини підозрюваних.
Про це з посиланням на власні джерела повідомило РБК-Україна, передає «Закон і Бізнес».
«Офіс отримав запит від НАБУ щодо необхідності відновити розслідування по справі та передати матеріали в суд, попри те, що термін розслідування практично закінчився, а поточні докази та експертизи не дозволяють визнати формулу некоректної. Офіс Генпрокурора прийняв рішення залишити в силі рішення САП про закриття справи», - цитує повідомлення видання.
Отже, станом на сьогодні, відсутність складу злочину підтвердили Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Офіс Генпрокурора, а також Вищий антикорупційний суд. Останній 24 вересня за зверненням колишнього нардепа Віктора Чумака підтвердив законність рішення САП про закриття справи.
Нагадаємо, терміном «Роттердам плюс» називають методику визначення вартості вугілля, в якості палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з 1 травня 2016 року на підставі постанови НКРЕКП №289 від 03.03.2016 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії». Методика утратила чинність 1 липня 2019 року через набрання чинності Законом «Про ринок електричної енергії».
У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Нацкомісії у зв'язку з формулою «Роттердам плюс», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Постановою від 27 серпня 2020 року кримінальне провадження №52017000000000209 було закрите. Зокрема Спеціалізована антикорупційна прокуратура ОГП констатувала, що у ході досудового розслідування не було здобуто належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що у результаті розробки, прийняття та застосування згаданої постанови НКРЕКП будь-кому завдані тяжкі наслідки, тобто завдана пряма шкода або збитки.