Об’єктивні перешкоди

Відсутність на підприємстві осіб, які володіли інформацією щодо справи, може бути визнана поважною причиною пропуску строку на оскарження. Такий висновок зробив ВС в постанові №804/4573/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

21 серпня 2020 року                         м.Київ                               №804/4573/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — ВАСИЛЬЄВОЇ І.А.,
суддів: ПАСІЧНИК С.С., ЮРЧЕНКО В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистопілля» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7.05.2018 у справі за позовом ТОВ «Чистопілля» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

14.07.2017 товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою ДнОАС від 6.12.2017 адміністративний позов задоволено частково.

30.03.2018 позивач, не погодившись із рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою шляхом її направлення поштовим зв’язком.

Ухвалою ДнААС від 5.04.2018 апеляційну скаргу товариства залишено без руху у зв’язку з пропуском строку її подання та надано 10-денний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали, для подання заяви про поновлення строку, в якій з урахуванням викладених в ухвалі обставин необхідно було вказати підстави для поновлення строку.

3.05.2018 до ДнААС надійшла заява позивача про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою ДнААС від 7.05.2018 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження, зроблено висновок, що недоліки скарги не усунуто, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою ДнААС від 7.05.2018, ТОВ «Чистопілля» 14.06.2018 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права просило скасувати ухвалу ДнААС від 7.05.2018, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржником зазначено, що постанова ДнОАС від 6.12.2017 прийнята у порядку письмового провадження, отже, позивач не був обізнаний з результатами розгляду справи. Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції було отримано скаржником 9.03.2018, а директор підприємства в цей час, з 7.03.2018 до 20.03.2018, перебував у щорічній відпустці. Представник підприємства з 5.03.2018 до 22.03.2018 перебував у відрядженні. Головний бухгалтер, який повною мірою володів питаннями, що були предметом спору, в період з 30.12.2017 до 25.04.2018 перебував на лікарняному.

Також зазначено, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено невідкладно 20.03.2018, а час із дати отримання представником копії оскаржуваного рішення до дати направлення апеляційної скарги до суду (з 22.03.2018 до 30.03.2018) був витрачений на підготовку апеляційної скарги. Скаржник стверджував, що об’єктивні обставини не давали змогу представникам підприємства своєчасно бути обізнаними про факт отримання постанови, ознайомитися зі змістом постанови, отримати доступ до матеріалів справи для підготовки обґрунтованої та змістовної апеляційної скарги.

Відповідач процесуальним правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15.12.2017 набрав чинності закон від 3.10.2017 №2147-VIII, яким КАС викладено в новій редакції.

Разом з тим відповідно до пп.13 п.1 розд.VII «Перехідні положення» КАС рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Так, положеннями ч.2 ст.186 КАС (у редакції до 15.12.2017) було передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Матеріали справи свідчать, що оскаржувану постанову від 6.12.2017 було прийнято в порядку письмового провадження.

Скаржником та судом апеляційної інстанції було зазначено, що копію постанови суду від 6.12.2017 отримано скаржником 9.03.2018.

Проте матеріалами справи, а саме — роздруківкою із сайту ДП «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення , наданою позивачем разом з апеляційною скаргою, підтверджується, що копію постанови ДнОАС ТОВ «Чистопілля» отримано 15.03.2018.

З урахуванням положень ст.120 КАС останній день строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови припадав на 25.03.2018, неділю, вихідний неробочий день. Отже, перший після нього робочий день 26.03.2018 є останнім днем строку.

Таким чином, апеляційну скаргу на постанову суду від 6.12.2017 ТОВ «Чистопілля» подано з пропуском встановленого ч.2 ст.186 КАС строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів не погоджується з висновком ДнААС, що вказані скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження через відсутність на підприємстві осіб, які володіли інформацією щодо справи, стосуються організації роботи установи і не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, позивачем надано до суду докази на підтвердження вказаних обставин (копії наказу на відрядження, листків непрацездатності, посвідчення про відрядження тощо).

Судова колегія вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку з аналізу наданих доказів та фактичних обставин, оскільки надані докази засвідчують об’єктивну неможливість вчасно звернутися до суду, що не пов’язано з організацією роботи підприємства.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до наданих позивачем доказів він був обмежений у можливостях подати підписану уповноваженою особою апеляційну скаргу в установлений КАС строк для апеляційного оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, у зв’язку із чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа — направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З урахуванням викладеного, керуючись стст.341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Чистопілля» задовольнити.

Ухвалу ДнААС від 7.05.2017 у справі скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.