Закон і Бізнес


ЄСПЛ присудив компенсації українцям, з яких правоохоронці «вибивали» зізнання


29.09.2020 16:11
1191

Коли йдеться про можливе насильство з боку правоохоронних органів, держава зобов’язана провести належне розслідування та надати пояснення походження травм у заявників, а також визначити винних та покарати їх у разі, якщо скарги щодо тортур виявляться правдивими.


Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Міняйло та інші проти України» (59356/10), передає «ЗіБ» з посиланням на з посиланням на «Судебно-юридическую газету»

Заявники стверджували, що міліціонери їх катували, а органи влади не вжили належних заходів для встановлення істини. Відповідні випадки мали місце у 2005-2010 роках у Мукачевому, Покровську та Кременчузі.

Анатолія Міняйла міліція затримала 13 лютого 2005 року разом із ще трьома особами (які не є заявниками у цій справі) під час крадіжки речей у потязі. Заявник стверджує, що у ході затримання його били, хоча він не чинив спротиву. Після цього у відділку міліції його прикували кайданками до батареї і тримали з 13 по 15 лютого – без їжі та медичної допомоги.  

15 лютого його перевезли до Львівського відділення міліції. Під час поміщення до тимчасового ізолятора на тілі заявника не виявили жодних слідів побиття. Втім, вже 21 лютого при переведенні до СІЗО при огляді виявили садна на підборідді, коліні та литках. Разом з тим, 14-16 лютого пану Міняйлу неодноразово викликали швидку, але представники міліції не надали дозволу перевести його до лікарні. 8 квітня заявника направили на медичний огляд на предмет наявності ознак побиття – експерт встановив, що на тілі були пошкодження, втім на той момент вже неможливо було встановити час та причину їх появи.

Дружина та батько заявника звернулися до Генеральної прокуратури зі скаргою. У квітні 2005 року   прокуратура Львівської області відповіла, що в ході розслідування було встановлено, що заявник отримав невеликі пошкодження через спротив затриманню, а міліція не застосовувала силу понад законні обмеження. У травні 2005 у листі від Львівської прокуратури  звинувачення міліціонерів у катуванні заявника було названо безпідставними на підставі вищезгаданого розслідування. Спроби оскаржити таке рішення прокуратури результатів не дали. При цьому заявник і його родина не змогли отримати матеріали цього розслідування.

Два інші заявники — Ігор Кіндра та Леонід Харченко — стверджували, що опинилися приблизно у такій самій ситуації. Першого міліціонери в цивільному під хибним приводом заманили до авто, де вдягнули кайданки та відвезли до відділення – там били, змушуючи зізнатися у підпалі. Другого поліцейські били та катували струмом. Побої обох були документально підтверджені, але відповідні органи не знайшли підстав для початку проваджень про катування.

Суд відзначив, що держава зобов’язана проводити належне розслідування щодо випадків можливого насильства з боку правоохоронних органів, у ході якого необхідно встановити походження травм, а також визначити винних та покарати їх у разі, якщо скарги щодо тортур виявляться правдивими.

Разом з тим, у ЄСПЛ відзначають, що у жодному з трьох випадків відповідні органи не провели належних розслідувань щодо обставин, за яких заявники отримали травми. Таке відношення розходиться із попередньою практикою Суду. Зокрема, у попередніх рішеннях ЄСПЛ зазначав, що у випадках, коли більша частина інформації, що стосується обставин побиття/смерті від тортур, знаходиться у віданні державних органів, держава зобов’язана надати правдоподібне пояснення того, як побої з’явилися на тілі. Втім, на думку Суду, національні органи не доклали належних зусиль для встановлення істини. Зокрема, вжиті заходи не дають підстав говорити про спростування фактів катувань.

У зв’язку з цим, ЄСПЛ вирішив, що держава відповідальна за травми заявників: «Вищенаведених висновків Суду достатньо для того, аби стверджувати, що заявників піддавали нелюдяному та принизливому поводженню».

У підсумку, ЄСПЛ призначив Л.Харченку компенсацію у розмірі 10000 євро, а І.Кіндрі – 15000 євро. А.Міняйло компенсації не отримав у зв’язку із порушенням строків подачі вимоги про відшкодування.

Закон і Бізнес