Перетягування повноважень

Про те, як прокуратура намагалася собі нових функцій дістати та що з того вийшло

Нові обличчя у владі, хоч як дивно, продовжують створювати все нові й нові функції для «підконтрольних» органів. Зокрема, щоразу правоохоронні структури намагаються реформувати таким чином, щоб відтягти на себе все більше прав.

Новий гравець на старому полі

Крім загальновідомої битви за портфелі, в коридорах парламенту розгораються й битви за повноваження. Адже керування органом, який має владні функції, тим паче коли він ще й повинен стояти на сторожі закону, честі та гідності, може стати ласим шматочком. Звісно, якщо вміти свою посаду використовувати з необхідною ретельністю та відданістю справі. Одним із таких органів залишається прокуратура, робота якої щоразу збуджує народних обранців на створення нових і креативних законодавчих змін.

Оскільки вносити зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів народні обранці просто обожнюють, то як би не намагався Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності тримати турборежим, роботи йому все одно вистачає. Так, не встигли депутати визначитися з кандидатурами для формування конкурсної комісії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, як довелося розглядати пропозиції, а чи не збільшити прокурорам повноважень.

Зокрема, на розгляд було подано відразу 3 проекти закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури» (№№3009а, 3009а-1 та 3009а-2). Їх розгляд можна охарактеризувати як стримані баталії, адже всі документи передбачають не просто розширення функцій прокурорів, а й введення нової процесуальної фігури — «вищестоящого» прокурора. За задумом, він зможе більш оперативно впливати на слідство, усувати від його проведення ледачих і немотивованих осіб, а також нестиме персональну відповідальність.

Утім, така позиція насилу знаходила підтримку. Зокрема, як зазначив Григорій Мамка, відповідні проекти не просто необґрунтовано розширюють функції прокуратури, вони ще й убивають незалежність слідчого. Фактично сьогодні він перетворився на хлопчика для биття, який зобов’язаний кожен крок погоджувати та виконувати свої професійні обов’язки так, щоб усім сподобатись. «Ми вже надали прокуратурі критично багато функцій, утім, це не привело до жодного результату», — наголосив Г.Мамка.

Як виявилося, процесуальна нерівність — не єдина проблема поданих документів. Деякі з них передбачають унесення змін до ст.214 КПК (щодо заяв і повідомлень про злочини). Нам пропонують повернутися до старої моделі, яка відфільтровувала злочини від намагання задати сусідові перцю. Ідеться про запровадження нової конструкції щодо «достатніх та аргументованих даних». Мовляв, таке формулювання знизить навантаження на правоохоронні органи та дасть їм змогу відмовляти у відкритті проваджень.

Аби прийняти необхідне рішення, величезної кількості голосів не вимагалось. Зокрема, всього 10 «за» було достатньо, щоби проект №3009а підтримати, а альтернативні — відхилити.

Авторитетне місце

Наступним розглядали проект «Про внесення змін до Кримінального кодексу щодо відповідальності за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів…» (№3946), поданий Кабінетом Міністрів. Як уважають урядовці, Україна перетворилася на Мекку, до якої може в’їхати будь-хто, зокрема й особи, які мають серйозні проблеми із законом, але жодної відповідальності за підроблення документів така особа не нестиме. Державна міграційна служба просила пропозиції підтримати, а недоліки усунути між читаннями.

Голова підкомітету намагався переконати колег, що, хоча проект і важливий, він потребує доопрацювання. Проте знайшлися нардепи, які на власному досвіді переконалися, як важко працювати ДМС і правоохоронним органам. Парламентарі почали переконувати одне одного в необхідності підтримати документ. Його рекомендували схвалити в першому читанні з подальшим доопрацюванням.

Неоднозначним став розгляд проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації окремих положень діяльності Бюро економічної безпеки України» (№3959). Перш за все подякували голові Комітету ВР з питань податкової та митної політики Данилу Гетманцеву, який дослухався до побажань колег і виокремив усі зміни, пов’язані зі створенням нового демілітаризованого правоохоронного органу. Однак і про критику не забули.

Представляючи основний проект, його співавтор Ольга Василевська-Смаглюк наголошувала, що створення такого органу є вкрай важливим та очікуваним, водночас запропоновані зміни є невід’ємними від великого пакета нововведень, напрацьованих у податковому комітеті. Тож власний твір на вільну тему просила підтримати з готовністю сприйняти критику.

Натомість співавтор альтернативного документа наголосив, що запропонована концепція має ряд негараздів, починаючи від потрапляння величезної кількості злочинів у категорію проступків і закінчуючи погано прописаною підслідністю. Тож між проектами двох комітетів почалися баталії на кшталт того, хто більше розуміється на провадженні та розслідуванні кримінальних справ.

Зокрема, лунали звинувачення в крадіжці ідей та намаганні безпідставно розширити повноваження Державного бюро розслідувань. Не менш гострим стало й обговорення повноважень Служби безпеки, які врегульовуються як основним, так і альтернативним законопроектом. Автори мають різні погляди, адже в податковому комітеті вважають, що настав час позбавити спецслужбу можливості втручатися в бізнес-процеси. Натомість «правоохоронники» вважають, що економічна контррозвідка в СБУ не є атавізмом.

Урешті-решт під час голосування перемогу здобула корпоративна єдність, тож було вирішено підтримати альтернативний проект, розробниками якого є члени правоохоронного підрозділу ВР, а основний — відхилити.

Наступні документи розглядали швидко, адже ні парламентарі, ні запрошені гості тривалих засідань не полюбляють.

Прийнявши відповідні рішення, парламентарі пішли готуватися до комітетських слухань щодо роботи САП і сексуального насилля. Адже наразі комітет перевиконує план, упевнено тримаючи пальму першості як один з найбільш системних і відкритих.