Закон і Бізнес N38/2020. Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N38 (1492). 19 – 25 вересня 2020 року.

Наступного року заробітні плати працівників апарату судів зростуть. Але не в усіх і не набагато. Суддям не планують урізати сум до виплати. Цим гарні бюджетні новини й вичерпуються… Більше дізнавайтеся у статті «Шахрайство з мінімумом».

Єдине, чого добре навчилися за останні роки і чиновники, і народні депутати, так це ховати свої ідеї за нібито вимогами наших міжнародних партнерів. Саме так у Міністерстві юстиції замаскували намір провести фактично переобрання нинішнього складу Вищої ради правосуддя. Як ВРП згадала про державний суверенітет, аби захиститися від оцінки з боку іноземців — в матеріалі «Блюзнірство від Мін’юсту».

Рік тому на посаду заступника керівника новоутвореного Офісу Президента був призначений відомий адвокат Андрій СМИРНОВ, до відання якого відійшли правова політика, правоохоронна та судова системи. Цього часу достатньо, аби розібратися із тим, які проблеми в цих сферах є першочерговими та як дати раду завалам, що утворилися після попередньої реформи. Тож «ЗіБ», користуючись нагодою, вирішив з’ясувати, яких пертурбацій чекати судовій системі від нової влади і якою, власне, бачать вітчизняну Феміду на вул.Банковій. Читайте в статті «Судді — не вороги держави, але й не перебувають на службі в правоохоронних органах».

Недавно розпочалась виборча кампанія, яка додасть політичному життю в Україні яскравих барв та неочікуваних скандалів. Усе це відбувається на тлі намагань влади обмежити свободу слова. Тож «ЗіБ» поспілкувався із головою комітету з медіа та рекламного права Національної асоціації адвокатів України Людмилою ОПРИШКО, аби дізнатися, які ризики чатують на кандидатів, яка роль адвокатури у захисті репутації громадян і свободи слова. Дізнавайтеся у матеріалі «Проблема захисту персональних даних, на жаль, є спільною як для політиків, так і для звичайних громадян».

Схоже, Спеціалізована антикорупційна прокуратура не горить бажанням надалі занурюватися в оборудки, що припускає так звана схема Роттердам+. Але і її противники не змирилися із закриттям провадження, вимагаючи поновлення розслідування… Яким чином ВАКС може реанімувати «справу «Роттердам+» розповідає стаття «Оскаржити оскарження».

Мінливий світ не дозволяє юристам сповільнюватися ні на мить, особливо коли криза вже обживається в українських реаліях, а крапку на карантинних «сюрпризах» ще не поставлено. Зміни в законодавстві, принципах ведення бізнесу й оподаткуванні зібрали правників для дискусії. Вона виявилася плідною. Чи вдасться українському бізнесу пройти випробування на виживання? Відповідь шукайте в статті «Останні з могікан».

Скільки часу ми проводимо в очікуваннях? Чекаємо, поки звільниться касир, поки закінчиться строк кредиту, чекаємо рішення суду… А як щодо законних очікувань і очікування як зародка права, його легітимності й застосовності в юридичній практиці? Яку роль відіграє феномен «права очікування» у сфері майнових прав? Цим питанням присвячено матеріал «У черзі за щастям».

ДП покарала служительку Феміди, яка засумнівалась у законності штрафу для хабарника. Про цей випадок читайте в матеріалі «Корупційний диктант».

Нестримний темперамент, а також невміння змусити себе робити небажану роботу знову втяли зі служителькою Феміди лихий жарт. Її керівник, кандидат психологічних наук, так і не зміг знайти правильного підходу до проблемної працівниці, а курс із етики нічого не дав. ДП має визначитися, чи коштує мантії потяг до самовідводів і публічного паплюження колег. Дізнавайтеся більше в матеріалі «Неприборкана норовиста».

Якщо запалюються зірки чи підписуються накази, це комусь потрібно. І, схоже, у реформованій прокуратурі не можуть або не хочуть працювати, не маючи інструменту впливу на судову систему та можливості втручатися в усе, що відбувається довкола. Намагання наділити прокурорів функцією нагляду за судовими рішеннями явно суперечить Конституції очку — точку зору старший партнер АО «Могильницький та партнери» Олексій КАЛІННІКОВ висловлює в матеріалі «Ганебна практика».

Транспортний засіб, належний відповідачу-роботодавцю, повинен бути застрахований незалежно від того, хто ним керує — звичайний працівник чи учасник бойових дій. Більше дізнавайтеся в матеріалі «Пільги на шкоду».

Одним із процесуальних нововведень 2017 року стало запровадження інституту малозначних (незначної складності) справ. Проте застосування цього критерію як касаційного фільтра призводить до свавільного його тлумачення і, як наслідок, до відмови в доступі до правосуддя. Яким чином КЦС уможливив формальні відмови в оскарженні для зменшення свого навантаження — думками ділиться заступник голови Господарського суду Миколаївської області  Олександр ТКАЧЕНКО у статті «Безмежна малозначність».

Тільки за 5 місяців цього року зареєстровано 1882 факти незаконного заволодіння транспортними засобами. Очевидно, що такі високі показники потребують негайної мінімізації внаслідок посилення відповідальності та вжиття своєчасних і дієвих заходів запобігання у діяльності правоохоронних органів. І один із кроків уже зробив парламент. Якою буде реалізація на практиці нової редакції ст.289 КК щодо незаконного заволодіння ТЗ? Відповідь на ці питання надає керуючий партнер АО «Credence», адвокат, к.ю.н. Станіслав СВИРИДЕНКО у статті «Вартість має значення».

Доки парламентарі намагаються розглянути законопроект «Про акціонерні товариства» (№2493), правники шукають альтернативні методи проведення загальних зборів. Утім, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку планує універсальні варіанти, які змінять навіть уявлення про роботу акціонерних товариств. Про креатив від НКЦПФР читайте в матеріалі «За келихом кави».