За келихом кави

Креатив від НКЦПФР: як провести незаплановане зібрання акціонерів в умовах дії карантинних обмежень

Доки парламентарі намагаються розглянути законопроект «Про акціонерні товариства» (№2493), правники шукають альтернативні методи проведення загальних зборів. Утім, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку планує універсальні варіанти, які змінять навіть уявлення про роботу акціонерних товариств.

Без вини винні

Неочікувано запроваджений карантин поставив учасників АТ перед вибором — або відповідальність за проведення загальних зборів, або відповідальність за їх непроведення. Проте і порушувати не хотілося, і із загальними зборами необхідно було щось вирішувати. Обмеження, установлені у зв’язку з епідемією, фактично руйнували життя бізнесу. Розуміючи всю важкість обставин, як парламент, так і НКЦПФР спрацювали, уживши тимчасових заходів.

Зміни, які відбулися, дозволяють учасникам провести річні загальні збори акціонерів за результатами 2019 року у строк не пізніше 90 днів після дати завершення карантину. Якщо ж обмежувальні заходи не дозволять провести загальних зборів акціонерів, то їх можна буде провести дистанційно. Проте потрібно це зробити не пізніше 31.12.2020.

Незважаючи на те що відбувається певне послаблення карантинних заходів, частина акціонерів не має можливості прибути в Україну, адже цілковитого відновлення сполучення між країнами досі не відбулося. Крім того, наразі до України заборонено в’їзд іноземцям. Усе це призводить до нагальної потреби в перегляді законодавства. Мова, звісно, передусім іде про порядок проведення загальних зборів акціонерів. Утім, балачки тривають більше ніж рік, а зрушень небагато.

Зламати систему

Отримати цінні інсайди щодо запланованих змін можна було, узявши участь у вебінарі, зорганізованому Асоціацією правників України. Під час заходу юристи мали змогу не тільки обговорити майбутні зміни, а й проаналізувати ризики. Адже одним зі способів захоплення підприємств і досі залишаються корпоративні війни.

Підняв завісу таємниці член НКЦПФР Максим Лібанов, який розповів, які зміни планують унести між першим і другим читанням та до чого варто готуватися. Зміни, започатковані ще попереднім скликанням парламенту, наразі існують у вигляді проекту «Про акціонерні товариства» (№2493). Проте приймати його не поспішають. І перша причина — тому що досі дописують.

Витративши багато часу на створення альтернативних механізмів, НКЦПФР прийняла одіозні рішення. Перше — дати акціонерам можливість проводити зібрання в письмовій формі. Задля цього були доопрацьовані механізми в особистому кабінеті депозитарію, тож фактично акціонер має змогу відповісти на питання, винесені на порядок денний шляхом заповнення документації самостійно. Згодом ці дані підраховують, і акціонерів повідомляють про результати голосування.

На користь цього сценарію — багаторічний обіг акцій виключно в електронній формі. Нині депозитарні установи є достатньо надійними для захисту прав акціонерів, тож кількість рейдерських захоплень АО майже нівельована, на відміну від ТОВ. Утім, це жодним чином не позбавляє акціонерів головного болю, пов’язаного з внутрішньокорпоративними війнами та оскарженням ухвалених рішень.

Наступний сценарій, який нині діє, — письмове опитування без участі депозитарної установи. Проти акціонерів грає час, адже прийняття рішень розтягується на місяці, що згубно позначається на розвитку підприємництва та суттєво стримує бізнес-процеси. Альтернативою є цілком електронне голосування.

І його також планують запустити, адже зрозуміло, що в умовах карантину акціонери не завжди мають можливість вчасно відповідати, листування є складним і тривалим. Водночас весь світ за час епідемії звик спілкуватися та вирішувати різні питання за допомогою спеціальних сервісів на кшталт Zoom. Тож акціонери не є винятком, але перша складність, із якою вони стикаються, — підтвердження власного статусу. НКЦПФР про це довго думала. Уже готовий чорновий варіант такого механізму.

Усуваючи формальності

Однак не обійшлось і без креативу. Адже, розмірковуючи про тяжку долю акціонерів, комісія вирішила, що варто усувати формальності. Учасникам АО планують надати право проводити загальні збори і за келихом кави, якщо вони всі раптом зібралися за одним столом. Фактично процедура повідомлення акціонерів щодо часу та місця проведення зборів може бути скасована. Замість цього вони дістануть змогу за умови, що присутні 100% власників акцій, провести зібрання без бюрократичних процедур, до кінця дня надавши підтвердження власної частки.

Це, звісно, стає цікавим механізмом, який стимулюватиме розвиток бізнесу, особливо в таких суворих економічних реаліях, в які занурюється світ тепер. Утім, такі дії можуть відкрити й ворота для охочих набути чуже майно. А рішення, прийняті на таких «вечірніх танцях», можуть бути з легкістю оскаржені. Тож вітчизняним підприємцям невдовзі доведеться або працювати з чистими думками, або відмовлятися від швидких і зручних механізмів на користь бюрократичних і складних процедур.

Усе це, як повідомив Максим Лібанов, перебуває на етапі доопрацювання та може бути включене до проекту «Про акціонерні товариства» як додатковий розділ. Та чи підтримають парламентарі ці зміни?

Правники поки що стримані в коментарях, тож воліють дослухатися до різних думок. Фактично карантин пришвидшив ряд процесів. Зокрема, поставлено питання про захист електронних даних та їх належне використання. Володільці акцій захищені майже так само, як і електронні гроші, чого не скажеш про учасників ТОВ. Зокрема, можливість обліковуватися в депозитарних установах уже не перший рік обговорюється, але руки до голосування щоразу не доходять.

За попередніми підрахункам, під загрозою штрафних санкцій опинилося понад 3,5 тис. АТ, а проведення дистанційних загальних зборів суттєво прискорює час та економить кошти. У таких обставинах державі доведеться вирішувати, що важливіше: створити зручний механізм чи отримати величезну кількість скарг і спорів. Найгіршим залишається те, що для більшості АТ проблеми можуть спричинити перш за все органи влади. Адже несвоєчасне проведення загальних зборів та нерозкриття інформації можуть призвести до фатальних наслідків.

Як наголошують у Центральному депозитарії, здебільшого проблеми однакові. Якщо не брати до уваги корпоративні конфлікти між мажоритарними та міноритарними власниками, система онлайн-голосування показує себе досить добре. Утім, є нюанси.

Першою проблемою є накладання електронного цифрового підпису. Адже доволі часто внутрішні системи безпеки блокують розшифрування та передання інформації. Проте з такими питаннями справляються, жодного зібрання провалено не було. Загалом як у НКЦПФР, так і в ЦД передбачають, що невдовзі всі збори будуть проводитись онлайн. Це і зручно, і швидко. Звісно, якщо парламент наважиться та підтримає.

Якщо ж народні депутати не знайдуть часу для розв’язання проблем, то виникне підґрунтя для тиску на бізнес. Адже вжиті заходи є тимчасовими, до грудня 2020 року. Якщо до кінця року акціонери не наважаться протестувати дистанційну систему, то наразять себе на небезпеку позовів з боку держави.

Утім, проведення очних зібрань акціонерів також можуть скасувати в судовому порядку. Адже адаптивний карантин у різних регіонах України має неоднакові обмеження. Тож депутатам доведеться або почати працювати, або чекати нових хвиль людського невдоволення. Економічну стагнацію не вдасться постійно списувати на коронавірус.