Квартира за півмільйона
Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця, тож оскаржити її можна в порядку оскарження рішень і дій виконавців. Такий висновок зробив ВС в постанові №520/2218/2020, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
30 липня 2020 року м. Київ №520/2218/2020
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого — ГУБСЬКОЇ О. А.,
суддів: БІЛАК М.В., ЯКОВЕНКА М.М. —
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом Особи 1 до приватного виконавця Бабенка Дмитра Анатолійовича, треті особи: ТОВ «Оціночна компанія ВВК», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання неправомірною виконану суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія ВВК» незалежну оцінку майна, провадження за якою відкрито за касаційною скаргою Особи 1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020.
І. Обставини справи
1. Особа 1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця Бабенка Д.А., треті особи: ТОВ «Оціночна компанія ВВК», АТ «Альфа-Банк», в якому просив визнати неправомірним виконаний суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія ВВК» «Звіт про незалежну оцінку майна від 31.01.2020» про наведену оцінку вартості нерухомого майна трикімнатної квартири загальною площею 64,4 м2, розташованої за Адресою 1, у сумі 512902,53 грн., який прийнятий приватним виконавцем Бабенком Д.А. при здійсненні виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису від 15.12.2019.
2. ХОАС ухвалою від 21.02.2020, яку залишено без змін постановою Другого ААС від 25.05.2020, відмовив у відкритті провадження у справі та роз’яснив, що спір не підлягає розгляду та вирішенню у судовому порядку.
3. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин щодо оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб’єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації свої практичної діяльності, тобто є документом, що фіксує дії суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов’язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. До того ж звіт про оцінку майна не відповідає жодній з ознак індивідуального акта, за визначенням п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства. Таким чином, правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов’язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
При цьому суди послалися на правову позицію Великої палати ВС у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17. З огляду на викладене суди дійшли висновку, що з урахуванням змісту ст.19 КАС заявлена вимога про визнання неправомірним звіту про оцінку майна не містить складу юридичного спору, а тому не підлягає розгляду та вирішенню в порядку адміністративного судочинства й не може бути розглянута в судовому порядку взагалі.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить скасувати вказані рішення.
5. На обґрунтування касаційної скарги вказує на те, що суди попередніх інстанцій не врахували останніх висновків, які містяться у відповідній постанові ВС від 20.03.2019, пославшись на минулі правові висновки, які були викладені судом у період з 13.03.2018 до 27.02.2019 та які зазначеною постановою від 20.03.2019 були змінені. Так, ВС у постанові від 20.03.2019 (справа №821/197/18/4440/16) зауважив, що, за правилами ст.74 закону «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адмінсуду. Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог ч.2 ст.74 закону «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адмінсуду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган ДВС, а суб’єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
5.1. Скаржник зазначив, що з аналізу відповідної справи, що була предметом розгляду ВС у постанові від 20.03.2019, позовні вимоги, які аналізував Суд, були ним викладені однаково з ними, про що йдеться в позовній заяві. Скаржник вказує, що постанова суду апеляційної інстанції не містить жодного аналізу наведених доводів апеляційної скарги та взагалі про них не згадує, що свідчить про порушення нею приписів ст.322 КАС, та вважає, що внаслідок наведеного порушення він був фактично позбавлений доступу до правосуддя та справедливого суду в порядку, передбаченому як наведеними актами законодавства України, так і приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод <…>.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
18. За змістом чч.1 —3 ст.57 закону «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання.
19. За приписами ч.5 цієї статті, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше від наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
20. Відповідно до чч.1, 2 ст.74 закону «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
ІV. Оцінка Верховного Суду
21. Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли внаслідок примусового виконання за виконавчим документом — виконавчим написом нотаріуса. Учасником цих правовідносин є приватний виконавець, який уповноважений державою провадити діяльність щодо примусового виконання рішень, а отже, спір має вирішуватися в порядку КАС.
22. Так, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа — сам виконавець чи залучений ним суб’єкт оціночної діяльності — вчиняла відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
23. За правилами ст.74 закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.
24. Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог ч.2 ст.74 закону така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адмінсуду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб’єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
25. Аналогічна правова позиція міститься в постанові ВП ВС від 20.03.2019 у справі №821/197/18.
26. Щодо посилань судів попередніх інстанцій на правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 13.03.2018 у справі №914/881/17, то Суд зазначає, що ці посилання є безпідставними, оскільки ВП ВС у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зауважила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої палати.
27. Отже, правова позиція, викладена ВП ВС у постанові від 20.03.2019 у справі №821/197/18, у цьому випадку є пріоритетною для застосування порівняно з позицією, викладеною ВП ВС у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17.
28. Таким чином, Суд не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій щодо непоширення на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів.
29. Отже, зважаючи на приписи ст.353 КАС, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала ХОАС від 21.02.2020 та постанова Другого ААС від 25.05.2020 — скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду <...>.
Керуючись стст.3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС, ВС
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.
2. Ухвалу ХОАС від 21.02.2020 та постанову Другого ААС від 25.05.2020 скасувати, а справу направити до ХОАС для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.