Із третьої спроби
Профільний комітет досі шукає представників до конкурсної комісії САП
Хоча дві попередні спроби призначити представників до конкурсної комісії від парламенту провалилися, народні депутати намагаються зорганізуватися втретє. Адже від їхніх дій залежить не лише робота Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але й надання Україні макрофінансової допомоги.
Віднайти домовленості
Парламент, незважаючи на наявність монобільшості, ніяк не може дійти згоди щодо ключових кандидатур на керівні посади в державі. Це стосується і тих відомств, які мають посилені гарантії недоторканності. З огляду на це членам Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності доводиться вже втретє відбирати представників від парламенту до конкурсної комісії, яка має обрати голову САП.
Під час попереднього голосування монобільшості не вистачило голосів, навіть попри підтримку опозиції. Відсутність єдності під час голосування стала для багатьох неочікуваною, оскільки попереднє слухання пройшло майже без дебатів. Фактично парламентарі вже проґавили всі можливі строки для формування комісії, адже відповідно до законодавства крайній термін сплив 4 вересня.
Відкривши засідання комітету, парламентарі доволі швидко перейшли до вирішення нагального питання — визначення строку, протягом якого депутатські фракції та групи будуть зобов’язані запропонувати нових представників. Вирішили, що дедлайном буде 14 вересня, а наступного дня планують провести співбесіди. Ще за тиждень, під час чергового засідання комітету, планують затвердити та подати перелік до сесійної зали.
Визначаючись із вимогами до конкурсантів, парламентарі майже одноголосно дійшли згоди, що попередній порядок себе виправдав, тож зміни до процедури не потрібні. Утім, щоразу обрання делегатів стає більш складною процедурою, а делегати в більшості — представники наукових кіл. Тож наступний склад буде більше схожим на наукову раду для здобуття кандидатського статусу.
На народних депутатів тиснуть представники міжнародних організацій, адже напередодні Євросоюз, країни G7 і Світовий банк письмово звернулися до української влади про необхідність організувати прозорий, незалежний та політично нейтральний відбір нового очільника САП. За виконання цього «домашнього завдання» визначена і «премія» — право отримати ще €600 млн у борг.
Повноваження слідчих
Вирішивши найважливіше питання, члени комітету перейшли до роботи над законопроектами, яких за час канікул накопичилося чимало. Першим на порядку денному стояв проект закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо проведення експертизи з питань права» (№2741), щодо якого вже було прийнято рішення. Втім, поспілкувавшись із автором — Ігорем Фрісом із фракції партії «Слуга народу», народні депутати вирішили дати ініціативі другий шанс.
І.Фріс поринув у історичні нетрі, згадавши навіть започаткування інституту запрошення фахівців у Російській імперії. На його думку, поступова еволюція залучення спеціалістів повинна привести до надання додаткових повноважень слідчим. Щоб вони могли залучати будь-яких фахівців та проводити будь-які дослідження без попереднього погодження із слідчим-суддею.
Проте ні історичний екскурс, ні палка промова про проблеми правоохоронців не переконали нардепів у необхідності залучення наукової думки до проблем слідства. Майже одностайно вони вирішили, що надання додаткових повноважень не приведе ні до поліпшення процесу розслідування, ні до його пришвидшення. Тож парламентарі вдруге відправили проект на доопрацювання.
Таке ж «щастя» спіткало і проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо спрощення та удосконалення діючих норм закону з метою уникнення покарання винними особами та розвантаження судових органів» (№3303). Автор ініціативи Сергій Кузьміних із тієї ж фракції вирішив розвантажити суддів та надати більше повноважень слідчим.
Зокрема, без контролю судді слідчий мав би право обирати найпростіші міри запобіжного заходу та встановлювати, хто та на яких умовах може бути відпущений додому під особисте зобов’язання, а кому таких привілеїв не побачити. Втім, забрати повноваження в суддів під гаслом щодо їх розвантаження не вдалося, адже депутати такі зміни не підтримали, висловившись, що правосуддя в Україні все ж здійснюють судді. Тож на судовий контроль за обмеженнями прав і свобод громадян посягати не варто.
Не плодити зайвого
Не знайшов підтримки у парламентарів і проект закону «Про внесення зміни до статті 3685 Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне збагачення» (№3007), спрямований на боротьбу з корупцією. Володимир Кабаченко із БЮТ запропонував доповнити статтю про незаконне збагачення ще однією частиною, яка містила б кваліфікований склад.
Проте, проаналізувавши текст проекту та подані з ним пояснення, парламентарі не зрозуміли, навіщо переглядати і без того нову статтю КК. До речі, пропозиція ще й викладена незрозуміло: «Вчинення дій, передбачених ч.1, якщо вартість набутих активів більше ніж на 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Більше ніж що — нардеп банально забув вказати, що свідчить про його (або тих, хто готував документи) безвідповідальне ставлення до законотворення.
З огляду на те що пояснювальна записка не містила жодного обґрунтування необхідності таких змін, нардепи вирішили повернути проект автору. Мовляв, коли буде статистика, вироки та мотивація — тоді й звертайтесь.
І хоча за попередніми промовами видавалося, що народні депутати налаштовані дещо агресивно до правоохоронців, однак додати до КК статтю, якою б встановлювалася їхня відповідальність за невиконання судових рішень, не наважилися. Йдеться про проект «Про внесення змін до Кримінального кодексу щодо встановлення відповідальності працівників правоохоронних органів за невиконання судових рішень» (№ 3121).
Член депутатської групи «За майбутнє» Антон Яценко мотивував своє подання тим, що правоохоронці часто-густо не виконують судових рішень, тож для підвищення їхньої законослухняності необхідно встановити додаткову та відчутну відповідальність. Утім, на засіданні підкомітету пропозиції не підтримали. А члени комітету наголосили, що схожа стаття у КК уже давно існує.
На завершення парламентарі розглянули два законопроекти, які посилюють відповідальність у сфері поводження з відходами (№3390 та №3390-1). Зміни стосувалися не лише забруднення сільськогосподарських земель, але й порядку перевезення та захоронення відходів. На думку голови підкомітету В'ячеслава Медяника, альтернативний проект є більш ґрунтовним та якісним, тож його прийняття буде максимально ефективним.
Здобув підтримку альтернативний проект і в міністерствах. За рішенням підкомітету, запропоновано підтримати альтернативний проект, а основний — відхилити.
Тож і тут нардепи не відійшли від свого принципу — не плодити зайвих статей, а лише підтримали посилення санкцій у стст.52, 82, 152 Кодексу про адміністративні правопорушення та ст.239 КК. Хоча і 5100 грн. штрафу (замість 3400 грн.) за забруднення або псування земель шкідливими для життя і здоров'я людей речовинами не надто лякають.
До речі, народні обранці дотепер віддають перевагу дистанційній участі у засіданнях. Тим більше що це певною мірою виправдано: за словами очільника комітету Дениса Монастирського, в апараті є підозри на коронавірус. Тож наостанок члени комітету щиросердо побажали одне одному здоров’я та вимкнули зв’язок.