Битва за контроль

Чому через відсутність лабораторій у МОЗ повинні страждати імпортери агропродукції?

Проблему з нестачею лабораторій для тестування на COVID-19 Уряд намагається розв’язати за рахунок експортерів аграрної продукції. Зокрема, Держпродспоживслужбу планують розчленити та передати її частину в управління Міністерства охорони здоров’я.

Що свині, що люди

Нещодавно МОЗ опрацювало доручення Прем’єра щодо доцільності відновлення діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби як центрального органу, що протистоїть епідеміям. Порадившись, у міністерстві вирішили, що будувати нову структуру немає сенсу, краще створити щось нове на уламках Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

На думку МОЗ, зазначена реорганізація дозволить одній людині контролювати і епідеміологічну ситуацію, і якість харчової продукції, а що ще краще — для цього не потрібно вносити зміни до законодавства. Згідно з логікою міністерства одні й ті самі лабораторії, що перевіряють «на якість» свиней, здатні перевірити й людей. Та й справді, яка різниця?

Реалізовувати зміни планують поступово. Тож перш за все очікують волі Кабінету Міністрів, який одним розчерком пера утворює новий орган виконавчої влади — Державну службу з контролю захворювань шляхом реорганізації Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. Фактично Держпродспоживслужбу поділять між собою два відомства — МОЗ і Міністерство економіки. Причому останній залишиться «неліквід», на який ані грошей не попросиш, ані експорт не підтримаєш.

Без контролю та з корупцією

Ключове гасло реформи — посилити рівень охорони здоров’я. Адже коли до наявної служби долучаться фахівці з МОЗ, якість системи начебто поліпшиться. Натомість, як наголошують експерти, це не більше ніж намагання прибрати до рук лабораторії. Ключова причина — звісно, пандемія коронавірусу. Проте після того, як в Україні було ліквідовано СЕС і ряд структур, які займались епідеміологічною безпекою, лабораторії, що мали досвід, персонал і налагоджену структуру, просто закрили.

Обґрунтовуючи свої пропозиції, МОЗ наголошує на тому, що всі лабораторні комплекси перебуватимуть у сфері управління одного центрального органу виконавчої влади, що дозволить реалізувати принцип «єдиного здоров’я». Крім того рішучі та невідворотні зміни дозволять швидко об’єднати кадри для підготовки до другої хвилі пандемії. Адже для запуску лабораторій, які до цього часу протистояли виключно епідеміям африканської свинячої чуми та мору корів, доведеться налаштовуватися на здоров’я людей. Утім, ключова особливість полягає в тому, що МОЗ дістає можливості при розслідуванні спалахів одразу застосовувати протиепідемічні заходи.

Звучать такі ідеї начебто непогано. Що ж так обурило бізнес? Перш за все те, що український виробник залишається без системи контролю, яка погоджена з міжнародними партнерами. Так, бізнес, який в умовах карантину опиняється в умовах ще більшої конкуренції, утрачає свій єдиний та зрозумілий шлях взаємодії з державою. Держпродспоживслужба визначена відповідальним органом за якість продукції, що постачається в Європейський Союз. Тож зміна конфігурації її діяльності в першу чергу завдає шкоди взаємовідносинам з партнерами зі Старого світу.

По-друге, за час своєї діяльності Держпродспоживслужба пройшла величезний шлях сертифікації та узгодження механізмів перевірки якості продукції, яка постачається до країн Близького Сходу, Африки, Азії та Аргентини. Фактично зміна конфігурації знищує ті механізми, які погоджені на рівні міжнародних договорів. Тож українські експортери будуть швидко втрачати ринки.

Реформа ДПСС зумовить потребу у видачі нових підзаконних актів. І доки все це буде наново розроблено на рівні МОЗ, усі експортери втратять час і довіру власних контрагентів, уже не кажучи, що затримки із сертифікацією можуть обернутися величезними штрафами за несвоєчасне виконання укладених договорів.

Гроші на спецрахунках

Як наголосив голова громадської ради при Держспоживслужбі, офіцер біобезпеки в ООН Віталій Башинський, заходи, ужиті для протидії поширенню коронавірусу, є недостатніми. Проте, на його думку, ці заходи не можна зробити кращими за рахунок використання єдиного органу, який покликаний перевіряти безпечність харчових продуктів. Наразі ДПСС є єдиним органом, який має відомості про весь ланцюг виробництва продукції. «Неможливо підпорядкувати МОЗ державну службу, яка за своїм функціоналом трохи не дотягує до окремого міністерства», — наголосив В.Башинський.

За даними голови громадської ради, з 20 лабораторій в системі СЕС за останні 10 років було акредитовано всього 3, у системі ветеринарної служби таких 27. Сьогодні Україна має налагоджену систему ветеринарного та фітосанітарного контролю, яка відрізняється від вимог євроспільноти лише в одному — частина досліджень здійснюється за рахунок операторів ринку. В Європі сьогодні абсолютно всі заходи контролю виконуються за рахунок бюджету.

Як наголосив В.Башинський, «наразі борються за спецрахунки, які і є тією головною причиною, що змушує змінювати підпорядкованість, адже ветеринарні лабораторії, на відміну від лабораторій, підпорядкованих МОЗ, акредитовані та визнані у світі». Для МОЗ пандемія коронавірусу — це перший випадок, для ветеринарної медицини — щоденна боротьба, яку вітчизняні фахівці з честю проходять.

Перепідпорядкування ДПСС дає можливість призначити головним санепідеміологом країни головного санітарного лікаря. Проте такі заходи, крім переведення СЕС і ДПСС у ручний режим управління, нічого іншого не дають. Коронавірус в Україні такими заходами не подолають, а шкоди експортерам завдадуть великої.

Про те, що експорт щороку суттєво наповнює державний бюджет, чиновники в білих халатах не думають. Адже в битві за спецрахунки та фінансування протидії коронавірусу ніхто не думає, з яких надходжень вони формуються. Головне — аби йшли через власне міністерство.