Закон і Бізнес


П’ять сольдо в країні дурнів

Баланс між патріотизмом і заможністю: що потрібно знати про іноземні активи


№36 (1490) 01.09—11.09.2020
Ігор НОВИКОВ
1576

Якщо є що втрачати, то варто заздалегідь подбати про безпеку власних накопичень. Як показує гіркий досвід рейдерства та революцій, безпека українському бізнесу лише сниться… Яким чином подбати про збереження статків та як зробити їх іноземними?


Рідний капітал

Під час вебінару «Юридичний супровід українських клієнтів за кордоном», організованого Асоціацією адвокатів України, спікер Максим Лавринович озвучив основні аспекти такого захисту порівняно із захистом на батьківщині.

Сьогодні відкриття бізнесу за кордоном не надто відрізняється від реєстрації в Україні. Що стосується часу, необхідного для такої реєстрації, то на Кіпрі, за словами адвоката, це може займати кілька тижнів, а в Австрії, оскільки реєстрація відбувається через суд, — два, а іноді й три місяці.

Для чого українським підприємцям реєструвати бізнес за кордоном? Причин може бути багато, але найбанальніша — збереження капіталу та активів у випадку, коли в право власності передаються корпоративні права української компанії. Це робиться для того, щоб захиститись від свавілля вітчизняних чиновників та реєстраторів, а також потенційних рейдерів.

У такому випадку бізнесмени стають іноземними власниками українського майна й таким чином отримують захист від посольства та преференції від тієї країни, в якій зареєстрована компанія-власник. І в разі зазіхань на майнові права дістануть можливість через міжнародний суд повернути собі кошти, стягуючи з України вартість інвестицій, майна, які в них відібрали на батьківщині.

За словами М.Лавриновича, сьогодні такі випадки трапляються рідше, ніж 2—5 років тому. Але все одно чи не щодня хтось позбавляється права власності на квартиру, хтось — на підприємство чи земельну ділянку. Усе це відбувається з легкої руки рейдерів.

Активні «патріоти»

Ще однією причиною реєстрації бізнесу за кордоном може бути бажання інвестувати в Україну й отримати той самий захист своєї інвестиції. У такому разі через зареєстровану компанію за кордоном заходять кошти для діяльності власного бізнесу в Україні. Такий варіант має назву «патріоти». Це люди, які інвестують у країну через іншу юрисдикцію, дбаючи про безпеку своїх грошей. Адже інвестиція (інвестиції сьогодні вже не потребують реєстрації) дістає автоматичний захист за міжнародними та двосторонніми договорами, які існують між Україною та тією країною, з якої вона надходить.

Також реєстрація бізнесу за межами України може знадобитися для збереження капіталу тих громадян, які встигли заробити гроші, пережили багато криз і встигли щось утратити й тому відкривають рахунки та компанії за кордоном.

Як зазначив спікер, рейдерство трапляється і на Кіпрі, але ці випадки поодинокі. Проте передбачено покарання — аж до ув’язнення, яке реально призначається.

Що стосується Австрії, то про такі випадки М.Лавриновичу не відомо, оскільки там більш жорстке законодавство. І зміна права власності — це бюрократична процедура, а відповідальність за порушення майнових прав іноді навіть більша, ніж у випадку посягань на права фізичної особи чи за злочини, пов’язані з насильством.

Зазвичай українські підприємці мають рахунки за кордоном. Адже протягом 25 років вітчизняний бізнес активно використовував офшори. І ті, хто ще не встиг із них вийти, виходять тепер, оскільки стало зрозуміло, що ера офшорних капіталів завершилась.

Головна мета — покласти кошти на банківські рахунки певної країни. На другому етапі юридичний супровід полягає в тому, аби допомогти клієнтам інвестувати в нерухомість або інші активи бізнесу, який перебуває здебільшого в Австрії. Тому, зазначає М.Лавринович, портфель щодо інвестування за кордоном налічує сотні мільйонів євро за останні 5 років. Інвестиція в комерційну нерухомість за кордоном може принести клієнту 5—6, а інколи і 7% річних.

Реєстрація бізнесу відбувається «руками» іноземних партнерів. Хоча, зізнається спікер, було особливо складно знайти партнерів у Австрії. Адже специфіка європейських юристів полягає в тому, що вони нікуди не поспішають і часто навіть забувають відповідати на листи.

Спікер також звернув увагу на те, що нині особливо актуальним напрямом юридичної допомоги є супровід українських клієнтів за кордоном. На думку М.Лавриновича, ця галузь права актуалізувалася тому, що ми перебуваємо на етапі кризи, а бізнесмени завжди сприймають кризу як можливість. Також це має мотивувати представників юридичної професії з винагородою для яких активно намагаються «розібратись» в Україні.

Поки чиїсь мрії втілюються в життя за кордоном, в Україні все навпаки: щойно стаєш власником 5 сольдо і потрапляєш до країни дурнів, вони відразу перетворюються на 3 скоринки хліба. І всі ці «рекс, пекс, фекс», що лунають від української влади під обіцянки грошового дерева бізнесу та громадянам, в якусь мить вилазять іншим боком. І з «багатенького Буратіно» роблять або кредитора, або фігуранта кримінальної справи, підвішуючи на гачок, аби витрусити з нього останній сольдо…